Порушення, санкції та інші заходи
1. Цю статтю застосовують принаймні до таких суб’єктів:
(a) осіб, які не реєструють свою діяльність із розповсюдження відповідно до статті 3;
(b) страхової або перестрахової компанії чи страхового або перестрахового посередника, що використовує послуги осіб з розповсюдження страхових або перестрахових послуг, як зазначено у пункті (a);
(c) страхового, перестрахового або допоміжного страхового посередника, який отримав реєстрацію на підставі неправдивих заяв або будь-якими іншими незаконними способами в порушення статті 3;
(d) розповсюджувача страхових послуг, який не дотримується положень статті 10;
(e) страхової компанії або страхового посередника, що не дотримується вимог до ведення діяльності, визначених у главах V та VI, стосовно розповсюдження інвестиційних продуктів на основі страхування;
(f) розповсюджувача страхових послуг, який не дотримується вимог до ведення діяльності, визначених у главі V, стосовно будь-якого іншого страхового продукту, ніж продуктів, зазначених у пункті (e).
2. У разі будь-якого з порушень, зазначених у пункті (e) параграфа 1, держави-члени повинні забезпечити наявність у компетентних органів повноважень для накладення, згідно з положеннями національного права, щонайменше зазначених нижче адміністративних санкцій та інших заходів:
(a) публічна заява, в якій зазначається відповідальна фізична або юридична особа, та характер порушення;
(b) наказ, що зобов’язує відповідальну фізичну або юридичну особу припинити таку поведінку та утримуватися від повторення такої поведінки;
(c) у випадку страхового посередника, відкликання реєстрації, зазначеної у статті 3;
(d) тимчасова заборона на здійснення управлінських функцій у страхових посередниках або страхових компаніях, що накладається стосовно будь-якого члена органу управління страхового посередника або страхової компанії, якого визнано відповідальним;
(e) у випадку юридичної особи, зазначені нижче максимальні адміністративні штрафні санкції:
(i) принаймні 5000000 євро або до 5 % від загального річного обороту згідно з останньою доступною бухгалтерською звітністю, затвердженою органом управління або, у державах-членах, національною валютою яких не є євро, відповідної суми в національній валюті станом на дату набуття чинності цією Директивою. Якщо юридична особа є материнською компанією або дочірньою компанією материнської компанії, яка повинна складати консолідовану фінансову звітність відповідно до Директиви Європейського Парламенту і Ради 2013/34/ЄС ( - 6), відповідний загальний оборот є загальним річним оборотом відповідно до останніх наявних консолідованих звітів, затверджених органом управління кінцевої материнської компанії; або
(ii) у розмірі до двократного розміру суми отриманих прибутків або уникнутих збитків внаслідок порушення, якщо їх можливо визначити;
(f) у випадку фізичної особи, зазначені нижче максимальні адміністративні штрафні санкції:
(i) принаймні 700000 євро або, у державах-членах, національною валютою яких не є євро, відповідної суми в національній валюті станом на дату набуття чинності цією Директивою; або
(ii) у розмірі до двократного розміру суми отриманих прибутків або уникнутих збитків внаслідок порушення, якщо їх можливо визначити.
3. У разі будь-якого з порушень, зазначених у пунктах (a)-(d) та (f) параграфа 1, держави-члени повинні забезпечити наявність у компетентних органів повноважень для накладення, згідно з положеннями національного права, щонайменше зазначених нижче адміністративних санкцій та інших заходів:
(a) наказ, що зобов’язує відповідальну фізичну або юридичну особу припинити таку поведінку та утримуватися від повторення такої поведінки;
(b) у випадку страхового, перестрахового або допоміжного страхового посередника, відкликання реєстрації, зазначеної у статті 3.
Держави-члени можуть уповноважити компетентні органи передбачити додаткові санкції або інші заходи, а також рівні адміністративних штрафних санкцій, які є вищими за передбачені цією статтею.