Адміністративні санкції та інші заходи
1. Без обмеження наглядових повноважень компетентних органів та права держав-членів визначати і накладати кримінальні санкції, держави-члени забезпечують, щоб їхні компетентні органи могли накладати адміністративні санкції та вживати інших заходів стосовно всіх порушень національних положень, що імплементують цю Директиву, а також уживають усіх заходів, що необхідні для забезпечення їх виконання. Держави-члени забезпечують, щоб їхні адміністративні санкції та інші заходи були дієвими, пропорційними та стримувальними.
2. Держави-члени можуть вирішити не встановлювати згідно з цією Директивою правила щодо адміністративних санкцій за порушення, що підпадають під кримінальні санкції відповідно до їхнього національного права. У зазначеному випадку держави-члени повинні передати Комісії відповідні норми кримінального права.
3. Компетентні органи здійснюють свої наглядові повноваження, у тому числі щодо слідчих повноважень та встановлення санкцій, як передбачено у цій главі, відповідно до їхніх національних правових рамок у будь-який з таких способів:
(a) безпосередньо;
(b) у співпраці з іншими органами;
(c) шляхом звернення до компетентних судових органів.
4. Держави-члени повинні забезпечити, щоб у випадках, коли дія зобов’язань поширюється на розповсюджувачів страхових або перестрахових послуг, у разі порушення такого зобов’язання могли застосовуватися адміністративні санкції та інші заходи стосовно членів їхнього органу управління або наглядового органу та будь-яких інших фізичних або юридичних осіб, відповідальних за таке порушення згідно з національним правом.
5. Держави-члени забезпечують, щоб адміністративні санкції та інші заходи, ухвалені відповідно до цієї статті, могли бути оскаржені в судах.
6. Компетентні органи повинні бути наділені усіма слідчими повноваженнями, необхідними для виконання їхніх функцій. Під час здійснення повноважень щодо накладення адміністративних санкцій і вжиття інших заходів, компетентні органи повинні тісно співпрацювати для отримання належних результатів виконання зазначених санкцій та заходів і координувати зусилля під час розслідування транскордонних справ, із забезпеченням того, щоб було дотримано умов щодо законного опрацювання даних відповідно до Директиви 95/46/ЄС та Регламенту (ЄС) № 45/2001.
Якщо держави-члени ухвалюють рішення, відповідно до параграфа 2 цієї статті, передбачити кримінальні санкції за порушення положень, зазначених у статті 33, вони повинні забезпечити наявність належних заходів для надання компетентним органам усіх необхідних повноважень для:
(a) взаємодії з судовими органами в межах їхньої території з метою отримання детальної інформації, пов’язаної з кримінальними розслідуваннями або провадженнями, розпочатими через можливі порушення згідно з цією Директивою; та
(b) надання такої інформації іншим компетентним органам та EIOPA для виконання свого обов’язку щодо співпраці один із одним та з EIOPA для цілей цієї Директиви.