Оцінювання відповідності та доречності, а також звітування перед клієнтами
1. Без обмеження статті 20(1), при наданні порад щодо інвестиційного продукту на основі страхування, страховий посередник або страхова компанія також повинна отримати необхідну інформацію щодо знань і досвіду клієнта або потенційного клієнта в інвестиційній сфері, що має значення для конкретного типу продукту або послуги, фінансового стану такої особи, зокрема її здатності нести збитки, а також її інвестиційних цілей, включно зі стійкістю до ризиків, щоб надати можливість страховому посереднику або страховій компанії рекомендувати клієнту або потенційному клієнту інвестиційні продукти на основі страхування, які є придатними для такої особи, та які, зокрема, відповідають стійкості до ризиків та здатності нести збитки.
Держави-члени повинні забезпечити, щоб у випадках, коли страховий посередник або страхова компанія надає інвестиційні поради, рекомендуючи комплексний пакет послуг або продуктів, об’єднаних відповідно до статті 24, увесь об’єднаний пакет був придатним.
2. Без обмеження статті 20(1), держави-члени повинні забезпечити, щоб страхові посередники або страхові компанії при здійсненні діяльності з розповсюдження страхових послуг, крім діяльності, зазначеної у параграфі 1 цієї статті, стосовно продажів, коли поради не надаються, вимагали від клієнта або потенційного клієнта надання інформації про знання та досвід такої особи в інвестиційній сфері, що має значення для конкретного типу пропонованих або запитуваних продуктів або послуг, щоб надати можливість страховому посереднику або страховій компанії оцінити доречність передбачених страхових послуг або продуктів для клієнта. Якщо передбачене об’єднання послуг або продуктів відповідно до статті 24, при оцінюванні необхідно враховувати, чи весь об’єднаний пакет є доречним.
Якщо страховий посередник або страхова компанія вважає, на підставі інформації, отриманої згідно з першим підпараграфом, що продукт є недоречними для клієнта або потенційного клієнта, страховий посередник або страхова компанія попереджає про це клієнта або потенційного клієнта. Таке попередження може бути надане у стандартизованому форматі.
Якщо клієнти або потенційні клієнти не надають інформацію, зазначену у першому підпараграфі, або якщо вони надають недостатню інформацію стосовно їхніх знань і досвіду, страховий посередник або страхова компанія попереджає їх про те, що він/вона не може визначити, чи передбачений продукт є доречним для них. Таке попередження може бути надане у стандартизованому форматі.
3. Без обмеження статті 20(1), якщо порада не надається стосовно інвестиційних продуктів на основі страхування, держави-члени можуть відступити від зобов’язань, зазначених у параграфі 2 цієї статті, що дозволяє страховим посередникам або страховим компаніям здійснювати діяльність з розповсюдження страхових послуг у межах їхніх територій без необхідності отримання інформації або ухвалення рішень, передбачених у параграфі 2 цієї статті, якщо дотримано усіх викладених нижче умов:
(a) діяльність стосується будь-якого із зазначених нижче інвестиційних продуктів на основі страхування:
(i) договорів, які передбачають тільки інвестиційну експозицію до фінансових інструментів, що вважаються нескладними згідно з Директивою 2014/65/ЄС та не використовують структуру, що ускладнює розуміння клієнтом пов’язаного з ними ризику; або
(ii) інших нескладних інвестицій на основі страхування з метою цього параграфа;
(b) діяльність з розповсюдження страхових послуг здійснюється за ініціативою клієнта або потенційного клієнта;
(c) клієнта або потенційного клієнта було чітко поінформовано про те, що при веденні діяльності з розповсюдження страхових послуг від страхового посередника або страхової компанії не вимагається оцінювання доречності інвестиційного продукту на основі страхування або діяльності з розповсюдження страхових послуг, що їх надають або пропонують, та що клієнт або потенційний клієнт не користується відповідним захистом, передбаченим відповідними правилами ведення бізнесу. Таке попередження може бути надане у стандартизованому форматі;
(d) страховий посередник або страхова компанія виконує свої зобов’язання згідно зі статтями 27 і 28.
Усі страхові посередники або страхові компанії, у тому числі ті, що ведуть діяльність за принципом свободи надання послуг або свободи підприємницької діяльності, при укладенні договорів страхування з клієнтами, які мають своє звичайне місце проживання або осідок у державі-члені, що не застосовує відступ, зазначений у цьому параграфі, повинні дотримуватися застосовних положень у такій державі-члені.
4. Страховий посередник або страхова компанія має створити досьє, яке містить документ або документи, погоджені між страховим посередником або страховою компанією та клієнтом, у яких визначені права та обов’язки сторін та інші умови, на яких страховий посередник або страхова компанія надаватиме послуги клієнту. Права та обов'язки сторін договору можуть бути зазначені шляхом покликання на інші документи або юридичні тексти.
5. Страхові посередники або страхові компанії повинні надавати клієнту належні звіти про надану послугу на довговічному носії. Такі звіти повинні включати періодичні комунікації з клієнтами, беручи до уваги тип і складність відповідних інвестиційних продуктів на основі страхування та характер послуги, яку надають клієнту, а також повинні включати, якщо застосовно, витрати, пов’язані з операціями та послугами, виконаними від імені клієнта.
У разі надання порад стосовно інвестиційного продукту на основі страхування, страховий посередник або страхова компанія, до укладення договору, надає клієнту підтвердження придатності на довговічному носії із зазначенням наданої поради і того, як така порада відповідає уподобанням, цілям та іншим характеристикам клієнта. Застосовуються умови, визначені у статті 23(1)-(4).
Якщо договір укладений із використанням засобів дистанційної комунікації, що не дає змоги завчасно надати підтвердження придатності, страховий посередник або страхова компанія може надати звіт про придатність на довговічному носії безпосередньо після того, як клієнт візьме на себе зобов’язання за будь-яким договором, у разі виконання обох таких умов:
(a) клієнт погодився на отримання підтвердження придатності без невиправданої затримки після укладення договору; та
(b) страховий посередник або страхова компанія надала/надав клієнту можливість затримки укладення договору для отримання підтвердження придатності заздалегідь до такого укладення.
Якщо страховий посередник або страхова компанія повідомив/повідомила клієнта про те, що він/вона здійснюватиме оцінювання придатності, періодичний звіт повинен містити оновлену інформацію про те, яким чином інвестиційний продукт на основі страхування відповідає уподобанням, цілям та іншим характеристикам клієнта.
6. Комісія уповноважена ухвалювати делеговані акти відповідно до статті 38 для подальшого визначення, яким чином страхові посередники та страхові компанії повинні дотримуватися принципів, викладених у цій статті, при здійсненні діяльності з розповсюдження страхових послуг з їхніми клієнтами, у тому числі стосовно інформації, яку необхідно отримувати при оцінюванні придатності та доречності інвестиційних продуктів на основі страхування для їхніх клієнтів, критеріїв для оцінювання нескладних інвестиційних продуктів на основі страхування для цілей пункту (іі) пункту (a) параграфа 3 цієї статті, змісту і формату досьє та договорів про надання послуг клієнтам, а також періодичних звітів для клієнтів про надані послуги. Такі делеговані акти повинні враховувати:
(a) характер послуг, що пропонуються або надаються клієнту або потенційному клієнту, з урахуванням типу, предмету, обсягу та частоти операцій;
(b) характер продуктів, що пропонуються або розглядаються, у тому числі різні типи інвестиційних продуктів на основі страхування;
(c) роздрібний або професійний характер клієнта або потенційного клієнта.
7. До 23 серпня 2017 року EIOPA повинен розробити настанови і після цього періодично їх оновлювати для оцінювання інвестиційних продуктів на основі страхування, які створюють структуру, що ускладнює розуміння клієнтом пов’язаним з ними ризиків, як зазначено у пункті (i) пункту (a) параграфа 3.
8. EIOPA може розробити настанови і після цього періодично їх оновлювати для оцінювання інвестиційних продуктів на основі страхування, класифікованих як нескладні для цілей пункту (ii) пункту (a) параграфа 3, з урахуванням делегованих актів, ухвалених згідно з параграфом 6.