Перехресні продажі
1. Якщо страховий продукт пропонують разом з допоміжним продуктом або послугою, що не є страхуванням, у складі пакету або одного договору, розповсюджувач страхових послуг інформує клієнта про те, чи можливо купити різні компоненти окремо та, якщо так, надає відповідний опис різних компонентів договору або пакету, а також окремо надати інформацію про витрати і платежі, пов’язані з кожним компонентом.
2. За обставин, зазначених у параграфі 1, та коли ризик або страхове покриття, що випливає з такого договору або пакету, що пропонується клієнту, відрізняється від того, що пов’язується з компонентами, взятими окремо, розповсюджувач страхових послуг повинен надати відповідний опис різних компонентів договору або пакету та способу, в який їх взаємодія змінює ризик або страхове покриття.
3. Якщо страховий продукт є доповненням до товару або послуги, що не є страхуванням, як частина пакету або одного договору, розповсюджувач страхових послуг повинен запропонувати клієнту можливість придбання товару або послуги окремо. Цей параграф не застосовується, якщо страховий продукт є доповненням до інвестиційної послуги або діяльності, як визначено у пункті 2 статті 4(1) Директиви 2014/65/ ЄС, кредитного договору, як визначено у пункті 3 статті 4 Директиви Європейського Парламенту і Ради 2014/17/ЄС ( - 4), або платіжного рахунку, як визначено у пункті 3 статті 2 Директиви Європейського Парламенту і Ради 2014/92/ЄС ( - 5).
4. EIOPA може розробити настанови для оцінювання та огляду практики перехресних продажів, у яких будуть визначені ситуації, коли практика перехресних продажів не відповідає зобов’язанням, встановленим у статті 17.
5. Ця стаття не перешкоджає розповсюдженню страхових продуктів, які передбачають покриття для різних типів ризиків (поліси страхування від множинних ризиків).
6. У випадках, зазначених у параграфах 1 і 3, держави-члени повинні забезпечити, щоб розповсюджувач страхових послуг визначив вимоги і потреби клієнта стосовно страхових продуктів, які є частиною загального пакету або одного договору.
7. Держави-члени можуть залишати чинними або ухвалювати додаткові суворіші заходи або втручатися у кожному конкретному випадку для заборони продажу страхування разом з будь-якою допоміжною послугою або продуктом, що не є страхуванням, як частини пакету або одного договору, якщо вони можуть обґрунтувати, що така практика є несприятливою для споживачів.