Строк зберігання даних та їх знеособлення
1. Держави-члени повинні забезпечити зберігання даних ЗРП, наданих ОІП авіаперевізниками, у базі даних ОІП упродовж строку тривалістю у п’ять років після їх передання ОІП держави-члена, на територію або з території якої здійснено авіарейс.
2. Після закінчення строку тривалістю в шість місяців із дати передання ОІП даних, згаданих у параграфі 1, усі дані ЗРП повинні бути знеособлені шляхом приховання таких елементів даних, які можуть слугувати для безпосередньої ідентифікації пасажира, якого стосуються дані ЗРП:
(a) ім’я (імена), у тому числі імена інших пасажирів та дані щодо кількості пасажирів, що подорожують разом, у ЗРП;
(b) адреса та контактна інформація;
(c) будь-які форми платіжної інформації, у тому числі платіжна адреса, у мірі, до якої вони можуть слугувати для безпосередньої ідентифікації пасажира, якого стосуються дані ЗРП, або будь-яких інших осіб;
(d) інформація про постійних клієнтів авіаперевізника;
(e) загальна інформація у мірі, до якої вона містить будь-яку інформацію, яка може слугувати для безпосередньої ідентифікації пасажира, якого стосуються дані ЗРП; та
(f) будь-які інші дані ПІП, які було зібрано.
3. Після завершення строку тривалістю в шість місяців, згаданого в параграфі 2, розкриття повних даних ЗРП необхідно дозволяти лише за умови, якщо:
(a) існують підстави вважати, що це необхідно для цілей, згаданих у пункті (b) статті 6(2), та
(b) таке розкриття даних схвалено:
(i) судовим органом; або
(ii) іншим національним органом, який відповідно до національного права має повноваження верифікувати виконання умов для розкриття інформації, за умови інформування старшого спеціаліста з питань захисту даних ОІП та здійснення перегляду ex-post старшим спеціалістом з питань захисту даних.
4. Держави-члени повинні забезпечувати безповоротне видалення даних ЗРП після завершення строку, вказаного в параграфі 1. Це зобов’язання не повинне обмежувати випадків, коли конкретні дані ЗРП передали компетентному органу та використовують у контексті конкретних справ для цілей запобігання, виявлення, розслідування та переслідування терористичних або тяжких злочинів; у таких випадках зберігання даних компетентним органом повинне бути врегульовувано національним правом.
5. Результати опрацювання даних, згадані в пункті (a) статті 6(2), необхідно зберігати в ОІП лише впродовж періоду, необхідного для інформування компетентних органів та, відповідно до статті 9(1), інформування ОІП інших держав-членів про збіг. Тим не менш, у випадках, коли внаслідок подальшого індивідуального перегляду за допомогою неавтоматизованих засобів, як зазначено у статті 6(5), результат автоматизованого опрацювання даних виявився негативним, його можуть зберігати для уникнення подальших «хибних» збігів, доки відповідні дані не видалять відповідно до параграфа 4 цієї статті.