Передавання даних третім країнам
1. Будь-яка держава-член може передавати дані ЗРП та результати опрацювання таких даних, які зберігає ОІП відповідно до статті 12, третій країні лише з урахуванням особливостей кожного окремого випадку та за умови:
(a) виконання умов, встановлених статтею 13 Рамкового рішення 2008/977/ЮВС;
(b) необхідності такого передавання даних для цілей цієї Директиви, зазначених у статті 1(2);
(c) згоди третьої країни передавати дані іншій третій країні лише за суворої необхідності для цілей цієї Директиви, зазначених у статті 1(2), та лише за умови чіткої авторизації відповідної держави-члена; та
(d) задоволення умов, які є еквівалентними встановленим у статті 9(2).
2. Незважаючи на положення статті 13(2) Рамкового рішення 2008/977/ЮВС, передавання даних ЗРП без попередньої згоди держави-члена, від якої були отримані дані, необхідно дозволяти лише за виняткових обставин та лише за умови:
(a) необхідності такого передавання інформації для реагування на конкретну та нагальну загрозу, пов’язану з терористичними або тяжкими злочинами в одній із держав-членів чи третій країні, та
(b) неможливості завчасного отримання попередньої згоди.
Орган, відповідальний за надання згоди, необхідно поінформувати негайно, а передання даних необхідно належним чином задокументувати та здійснити верифікацію ex-post.
3. Держави-члени повинні передавати дані ЗРП компетентним органам третіх країн лише у разі, якщо це відповідає вимогам цієї Директиви, та лише у разі запевнення, що мета, з якою отримувачі мають намір використовувати дані ЗРП, відповідає цим умовам та механізмам захисту.
4. Старшого спеціаліста з питань захисту даних ОІП держави-члена, що передає дані ЗРП, необхідно інформувати щоразу, коли держава-член передає дані ЗРП відповідно до цієї статті.