Процедура заперечення
1. Держави-члени передбачають дієву та невідкладну адміністративну процедуру у своїх офісах для заперечення проти реєстрації заявки на торговельну марку на підставах, установлених у статті 5.
2. В адміністративній процедурі, зазначеній у параграфі 1 цієї статті, передбачають щонайменше те, що власник більш ранньої торговельної марки, як зазначено у статті 5(2) і статті 5(3)(a), та особа, уповноважена відповідним законодавством здійснювати права, які виникають на підставі охоронюваної назви місця походження або географічного зазначення, як вказано у статті 5(3)(c), мають право подати повідомлення про заперечення. Повідомлення про заперечення можна подати на підставі одного більш раннього права або кількох таких прав за умови, що вони належать тому самому власнику, та на підставі частини або всіх товарів чи послуг, у зв’язку з якими охороняється більш раннє право або подано заявку на таке право, та можна застосувати проти частини або всіх товарів чи послуг, для яких подано заявку на опротестовувану марку.
3. Сторонам дають, на їхній спільний запит, щонайменше два місяці у межах провадження щодо заперечення для уможливлення дружнього врегулювання питання між стороною, яка подала заперечення, і заявником.