Обмін конфіденційною інформацією
1. Держави-члени повинні забезпечити, щоб органи з врегулювання, компетентні органи і компетентні міністерства обмінювались конфіденційною інформацією, у тому числі планами відновлення платоспроможності, з відповідними органами третіх країн, тільки якщо виконуються такі умови:
(a) до цих органів третіх країн застосовуються вимоги і стандарти професійної таємниці, які, на думку всіх відповідних органів, вважаються, щонайменше еквівалентними вимогам, накладеним згідно зі статтею 84.
Якщо обмін інформацією стосується персональних даних, поводження з цими персональними даними і їх передача органам третьої країни регулюється застосовним законодавством Союзу і національним законодавством про захист даних.
(b) інформація, необхідна для виконання відповідними органами третьої країни їхніх функцій врегулювання відповідно до національного законодавства, порівнюваних з функціями відповідно до цієї Директиви і, згідно з пунктом (a) цього параграфа, не використовується для жодних інших цілей.
2. Якщо конфіденційна інформація походить з іншої держави-члена, органи з врегулювання, компетентні органи і компетентні міністерства не можуть розкривати цю інформацію відповідним органам третьої країни, якщо не виконуються такі умови:
(a) відповідний орган держави-члена, з якої походить ця інформація (орган походження), погоджується на таке розкриття;
(b) інформація розкривається лише для цілей, на які дав дозвіл орган походження.
3. Для цілей цієї статті інформація вважається конфіденційною, якщо до неї застосовуються вимоги щодо конфіденційності відповідно до законодавства Союзу.