Врегулювання групи за участю дочірньої компанії групи
1. Якщо орган з врегулювання вирішує, що установа або суб’єкт, зазначені у пункті (b), (c) або (d) статті 1(1), які є дочірніми компаніями, що належать до групи, виконують умови, зазначені у статті 32 або 33, цей орган без зволікань надає органу з врегулювання на рівні групи, якщо це не той самий орган, органу консолідованого нагляду і членам колегії з врегулювання щодо цієї групи таку інформацію:
(a) рішення про те, що установа або суб’єкт, зазначені у пункті (b), (c) або (d) статті 1(1), виконують умови, зазначені у статті 32 або 33;
(b) дії з врегулювання або заходи щодо неплатоспроможності, які органи з врегулювання вважають доцільними для цієї установи або цього суб’єкта, зазначених у пункті (b), (c) або (d) статті 1(1).
2. Отримавши повідомлення відповідно до параграфа 1, орган з врегулювання на рівні групи після консультацій з іншими членами відповідної колегії з врегулювання оцінює ймовірний вплив дій з врегулювання або інших заходів, повідомлених відповідно до пункту (b) параграфа 1, на групу і суб’єктів групи у інших державах-членах і, зокрема, чи дії з врегулювання або інші заходи можуть призвести до виконання умов врегулювання щодо суб’єкта групи в іншій державі-члені.
3. Якщо орган з врегулювання на рівні групи після консультацій з іншими членами колегії з врегулювання оцінює, що дії з врегулювання або інші заходи, повідомлені відповідно до пункту (b) параграфа 1, можливо, не призведуть до виконання умов, встановлених у статті 32 або 33, щодо суб’єкта групи в іншій державі-члені, орган з врегулювання, відповідальний за цю установу або цей суб’єкт, зазначені у пункті (b), (c) або (d) статті 1(1), може застосовувати дії з врегулювання або вживати інші заходи, про які він повідомив відповідно до пункту (b) параграфа 1 цієї статті.
4. Якщо орган з врегулювання на рівні групи після консультацій з іншими членами колегії з врегулювання, оцінює, що дії з врегулювання або інші заходи, повідомлені відповідно до пункту (b) параграфа 1 цієї статті, можуть призвести до виконання умов, встановлених у статті 32 або 33, щодо суб’єкта групи в іншій державі-члені, орган з врегулювання на рівні групи повинен не пізніше ніж через 24 години після отримання повідомлення згідно з параграфом 1 запропонувати схему врегулювання групи і представити її колегії з врегулювання. Цей період у 24 години може бути продовжено за згодою органу з врегулювання, який здійснив повідомлення відповідно до параграфа 1 цієї статті.
5. Якщо орган з врегулювання на рівні групи не провів оцінювання протягом 24 годин або протягом довшого періоду, узгодженого після отримання повідомлення відповідно до параграфа 1, орган з врегулювання, який здійснив повідомлення відповідно до параграфа 1, може застосувати дії з врегулювання або вживати інші заходи, про які він повідомив відповідно до пункту (b) цього параграфа.
6. Схема врегулювання групи відповідно до вимог параграфа 4 повинна:
(a) враховувати плани врегулювання, зазначені у статті 13, і дотримуватися цих планів, крім випадків, коли органи з врегулювання оцінюють, враховуючи обставини справи, що цілі врегулювання будуть досягнуті ефективніше шляхом застосування дій, не передбачених у планах врегулювання;
(b) окреслювати дії з врегулювання, які повинні застосувати відповідні органи з врегулювання щодо материнської компанії Союзу або окремих суб’єктів групи для виконання цілей і принципів врегулювання, зазначених у статтях 31 і 34;
(c) визначати спосіб координування дій з врегулювання;
(d) створювати фінансовий план, який бере до уваги план врегулювання групи, принципи розподілу відповідальності, встановлені відповідно до пункту (f) статті 12(3), і взаємну підтримку згідно зі статтею 107.
7. Відповідно до параграфа 8, схема врегулювання групи набирає форму спільного рішення органу з врегулювання на рівні групи і органів з врегулювання, відповідальних за дочірні компанії, на які поширюється схема врегулювання групи.
EBA може на вимогу органу з врегулювання допомагати органам з врегулювання у досягненні спільного рішення згідно зі статтею 31(c) Регламенту (ЄС) № 1093/2010.
8. Якщо орган з врегулювання не погоджується зі схемою врегулювання групи, запропонованою органом з врегулювання на рівні групи, або відступає від неї чи вважає, що з причин фінансової стабільності, щодо установи або суб’єкта, зазначених у пункті (b), (c) або (d) статті 1(1), необхідно застосувати незалежні дії з врегулювання або вжити заходи, відмінні від запропонованих у схемі, він детально викладає причини незгоди або причини відступу від схеми врегулювання групи, повідомляє орган з врегулювання на рівні групи й інші органи з врегулювання, на які поширюється схема врегулювання групи, про причини й інформує їх про дії, які він застосує, або заходи, які він вживатиме. Викладаючи причини незгоди, цей орган з врегулювання повинен враховувати плани врегулювання відповідно до статті 13, потенційний вплив на фінансову стабільність у відповідних державах-членах, а також потенційні наслідки дій і заходів для інших частин групи.
9. Органи з врегулювання, які не висловили незгоду відповідно до параграфа 8, можуть досягти спільного рішення щодо схеми врегулювання групи стосовно суб’єктів групи, які знаходяться в їхній державі-члені.
10. Спільне рішення, зазначене в параграфі 7 або 9, і рішення, ухвалені компетентними органами за відсутності спільного рішення, зазначені в параграфі 8, вважаються остаточними і повинні застосовуватися органами з врегулювання у відповідних державах-членах.
11. Органи виконують всі дії відповідно до цієї статті без зволікань, беручи до уваги невідкладність ситуації.
12. У будь-якому випадку, коли схема врегулювання групи не виконується і органи з врегулювання застосовують дії з врегулювання щодо будь-якого суб’єкта групи, ці органи з врегулювання тісно співпрацюють в рамках колегії з врегулювання з метою досягнення скоординованої стратегії врегулювання для усіх суб’єктів групи, які є неспроможними або імовірно стануть неспроможними.
13. Органи з врегулювання, які застосовують будь-які дії з врегулювання щодо суб’єкта групи, регулярно надають членам колегії з врегулювання повну інформацію про ці дії і заходи, а також поточний прогрес їх застосування.