Колегії з врегулювання
1. Відповідно до статті 89, органи з врегулювання на рівні групи створюють колегії з врегулювання для виконання завдань, зазначених у статтях 12, 13, 16, 18, 45-45h, 91 і 92, і, у відповідних випадках, для забезпечення співпраці і координації з органами з врегулювання у третій країні.
Зокрема, колегії з врегулювання забезпечують органам з врегулювання на рівні групи, іншим органам з врегулювання і, у відповідних випадках, компетентним органам і органам консолідованого нагляду рамкові умови для виконання таких завдань:
(a) обміну відповідною інформацією для розроблення планів врегулювання групи, для застосування щодо груп підготовчих і превентивних повноважень і для врегулювання групи;
(b) розроблення планів врегулювання групи відповідно до статей 12 і 13;
(c) оцінювання можливості проведення врегулювання груп відповідно до статті 16;
(d) виконання повноважень щодо подолання або усунення перешкод у можливості проведення врегулювання груп відповідно до статті 18;
(e) ухвалення рішення про створення схеми врегулювання групи відповідно до статті 91 або 92;
(f) досягнення згоди щодо схеми врегулювання групи, запропонованої відповідно до статті 91 або 92;
(g) координування зв’язків з громадськістю щодо стратегій і схем врегулювання групи;
(h) координування використання механізмів фінансування, створених відповідно до розділу VII;
(i) встановлення мінімальних вимог для груп на консолідованому рівні і на рівні дочірніх компаній відповідно до статей 45-45h.
Крім того, колегії з врегулювання можна використовувати як форум для обговорення питань, які стосуються врегулювання транскордонної групи.
2. Членами колегії з врегулювання є:
(a) орган з врегулювання на рівні групи;
(b) органи з врегулювання кожної держави-члена, в якій заснована дочірня компанія, що підлягає нагляду на консолідованій основі;
(c) органи з врегулювання держав-членів, у яких заснована материнська компанія однієї або більше установ групи, яка є суб’єктом відповідно до пункту (d) статті 1(1);
(d) органи з врегулювання держав-членів, в яких розташовані істотну філії;
(e) орган консолідованого нагляду і компетентні органи держав-членів, якщо орган з врегулювання є членом колегії з врегулювання. Якщо компетентним органом держави-члена не є центральний банк цієї держави-члена, компетентний орган може ухвалити рішення про супроводження його представником центрального банку держави-члена;
(f) компетентні міністерства, якщо органи з врегулювання, які є членами колегії з врегулювання, не є компетентними міністерствами;
(g) орган, відповідальний за схему гарантування депозитів держави-члена, якщо орган з врегулювання цієї держави-члена є членом колегії з врегулювання;
(h) EBA, відповідно до параграфа 4.
3. Органи з врегулювання третіх країн, якщо материнська компанія або установа, що має осідок у Союзі, має дочірню установу або філію, які вважалися б значними, якби були розташовані у Союзі, можуть, на їхнє прохання бути запрошені до участі у роботі колегії з врегулювання у ролі спостерігачів, за умови, що до них на думку органу з врегулювання на рівні групи застосовуються вимоги до конфіденційності, еквівалентні вимогам, встановленим у статті 98.
4. EBA сприяє забезпеченню і моніторингу ефективного, дієвого і послідовного функціонування колегій з врегулювання, беручи до уваги міжнародні стандарти. З цією метою EBA запрошується до участі у засіданнях колегії з врегулювання. EBA не має права голосу, якщо голосування відбувається в рамках колегій з врегулювання.
5. Орган з врегулювання на рівні групи виконує функції голови колегії з врегулювання. Відповідно до таких посадових повноважень, він:
(a) затверджує письмові домовленості і процедури щодо функціонування колегії з врегулювання після консультації з іншими членами колегії з врегулювання;
(b) координує усю діяльність колегії з врегулювання;
(c) скликає і очолює усі засідання й заздалегідь інформує усіх членів колегії з врегулювання про організацію засідань колегії з врегулювання, основні питання, які виносяться на обговорення, і пункти, які буде розглянуто;
(d) повідомляє членів колегії з врегулювання про будь-які заплановані засідання, щоб вони змогли подати заявку на участь;
(e) вирішує, яких членів і спостерігачів запросити відвідати певні засідання колегій з врегулювання на основі конкретних потреб, беручи до уваги актуальність питання, яке виноситься на обговорення, для цих членів і спостерігачів, зокрема потенційний вплив на фінансову стабільність у відповідних державах-членах;
(f) своєчасно інформує усіх членів колегії про рішення і результати цих засідань.
Члени, які беруть участь у роботі колегії з врегулювання, тісно співпрацюють між собою.
Незважаючи на пункт (e), органи з врегулювання мають право брати участь у засіданнях колегії з врегулювання, коли серед питань порядку денного розглядається вироблення й ухвалення спільних рішень або питання щодо суб’єкта групи, розташованого в їхній державі-члені.
6. Органи з врегулювання на рівні групи не зобов’язанні створювати колегію з врегулювання, якщо інші групи або колегії виконують ті ж функції і завдання, зазначені у цій статті, і дотримуються усіх умов і процедур, встановлених у цій статті і статті 90, у тому числі умов і процедур стосовно членства й участі у колегіях з врегулювання. У такому випадку усі покликання на колегії з врегулювання у цій директиві слід розуміти як покликання на ці інші групи або колегії.
7. Беручи до уваги міжнародні стандарти, EBA розробляє проекти регуляторних стандартів з метою визначення способу функціонування колегій з врегулювання для виконання завдань, зазначених у параграфі 1.
EBA подає Комісії ці проекти регуляторних технічних стандартів не пізніше 3 липня 2015 року.
Комісії делеговано повноваження ухвалювати регуляторні технічні стандарти, зазначені у першому підпараграфі, відповідно до статей 10-14 Регламенту (ЄС) № 1093/2010.