Захист структурованих фінансових угод і облігацій з покриттям
1. Держави-члени повинні забезпечити відповідний захист структурованих фінансових угод, у тому числі угод, зазначених у пунктах (e) і (f) статті 76(2), щоб не допустити:
(a) передачі певної частини, але не усіх активів, прав і зобов’язань, які є частиною структурованої фінансової угоди, у тому числі, угод, зазначених у пунктах (e) і (f) статті 76(2), стороною яких є установа, яка підлягає врегулюванню;
(b) припинення або зміни, шляхом використання додаткових повноважень, активів, прав і зобов’язань, які є частиною структурованої фінансової угоди, у тому числі, угод, зазначених у пунктах (e) і (f) статті 76(2), стороною яких є установа, яка підлягає врегулюванню.
2. Незважаючи на параграф 1, якщо це необхідно для забезпечення доступності гарантованих депозитів, орган з врегулювання може:
(a) передавати гарантовані депозити, які є частиною будь-якої з угод, зазначених у параграфі 1, без передачі інших активів, прав або зобов’язань, які є частиною тієї ж угоди; та
(b) передавати, змінювати або припиняти такі активи, права або зобов’язання без передачі гарантованих депозитів.