Оцінювання відмінностей у ставленні
1. З метою оцінити, чи було б кращим ставлення до акціонерів і кредиторів, якби установа, яка підлягає врегулюванню, розпочала б звичайне провадження щодо неплатоспроможності, у тому числі, але не обмежуючись, для цілей статті 73, держави-члени повинні забезпечити, щоб незалежна особа провела оцінювання якомога швидше після здійснення дії або дій з врегулювання. Це оцінювання повинно бути відокремленим від оцінювання, що здійснюється відповідно до статті 36.
2. Оцінювання відповідно до параграфа 1 встановлює:
(a) ставлення до акціонерів і кредиторів або відповідних схем гарантування депозитів, якщо установа, яка підлягає врегулюванню, щодо якої було застосовано дію або дії з врегулювання, розпочала б звичайне провадження щодо неплатоспроможності на момент ухвалення рішення, вказаного у статті 82;
(b) фактичне ставлення до акціонерів і кредиторів установи, яка підлягає врегулюванню, під час врегулювання; і
(c) будь-які відмінності між ставленням відповідно до пункту (a) і ставленням відповідно до пункту (b).
3. Оцінювання повинно:
(a) припускати, що установа, яка підлягає врегулюванню, щодо якої було застосовано дію або дії з врегулювання, розпочала б звичайне провадження щодо неплатоспроможності на момент ухвалення рішення відповідно до статті 82;
(b) припускати, що дія або дії з врегулювання не застосовувалися б;
(c) не брати до уваги будь-яке надання надзвичайної публічної фінансової підтримки установі, яка підлягає врегулюванню.
4. EBA може розробити проект регуляторних технічних стандартів для визначення методики проведення оцінювання відповідно до цієї статті, зокрема, методики оцінювання ставлення до акціонерів і кредиторів, якщо установа, яка підлягає врегулюванню, розпочала б звичайне провадження щодо неплатоспроможності на момент ухвалення рішення відповідно до статті 82.
Комісії делеговано повноваження ухвалювати регуляторні технічні стандарти, зазначені у першому підпараграфі, відповідно до статей 10-14 Регламенту (ЄС) № 1093/2010.