Ст. 69

Чинна редакція від 15.05.2014

Розділ IV. ВРЕГУЛЮВАННЯ → Глава VI. Повноваження щодо врегулювання

Повноваження на призупинення певних зобов’язань

1. Держави-члени повинні забезпечити, щоб органи з врегулювання мали повноваження призупиняти будь-які зобов’язання щодо платежу або постачання відповідно до будь-якого договору, стороною якого є установа, яка підлягає врегулюванню, з дати публікації повідомлення про призупинення відповідно до статті 83(4), до опівночі у державі-члені, в якій розташований орган з врегулювання установи, яка підлягає врегулюванню, наприкінці робочого дня, наступного після дня публікації.

2. Якщо строк виконання зобов’язання щодо платежу або постачання припадав би на період призупинення, строк виконання зобов’язання щодо платежу або постачання настає одразу після закінчення періоду призупинення.

3. Якщо зобов’язання установи, яка підлягає врегулюванню, щодо платежу або постачання відповідно до умов договору призупиняється згідно з параграфом 1, зобов’язання щодо платежу або постачання контрагентів установи, яка підлягає врегулюванню, відповідно до цього договору, призупиняються на такий же період часу.

4. Призупинення відповідно до параграфа 1 не застосовується до зобов’язань щодо платежу і постачання перед:

(a) системами або операторами систем, призначеними відповідно до Директиви 98/26/ЄС;

(b) Центральними контрагентами, авторизованими у Союзі відповідно до статті 14 Регламенту (ЄС) № 648/2012 та центральними контрагентами третіх країн, визнаних ESMA відповідно до статті 25 зазначеного Регламенту;

(c) центральними банками.

5. При виконанні зобов’язань відповідно до цієї статті органи з врегулювання враховують, як виконання цього повноваження може вплинути на належне функціонування фінансових ринків.

Органи з врегулювання встановлюють обсяг повноваження, враховуючи обставини кожного конкретного випадку. Зокрема, органи з врегулювання повинні ретельно оцінювати доцільність поширення призупинення на прийнятні депозити відповідно до визначення у пункті (4) статті 2(1)

Директиви 2014/49/ЄС, зокрема на гарантовані депозити фізичних осіб, мікропідприємств, малих та середніх підприємств.

Держави-члени можуть передбачити, щоб у випадку, коли повноваження на призупинення зобов’язання щодо оплати або постачання застосовують щодо прийнятних депозитів, органи з врегулювання забезпечували наявність у вкладників доступу до належної щоденної суми з таких депозитів.