Виключення певних договірних умов при ранньому втручанні та врегулюванні
1. Захід із запобігання кризі або захід з управління кризою, вжитий стосовно суб’єкта відповідно до цієї Директиви, у тому числі, випадок, безпосередньо пов’язаний з застосуванням такого заходу, не повинен per se відповідно до умов договору, укладеного суб’єктом, вважатися випадком примусового виконання у розумінні Директиви 2002/47/ЄС або провадженням щодо неплатоспроможності у розумінні Директиви 98/26/ЄС, за умови подальшого виконання суттєвих зобов’язань відповідно до умов договору, у тому числі зобов’язань щодо платежу і постачання, а також надання забезпечення.
Крім того, захід із запобігання кризі або захід з управління кризою не вважається per se випадком примусового виконання або провадженням щодо неплатоспроможності відповідно до умов договору, укладеного:
(a) дочірньою компанією, зобов’язання якої гарантуються або підтримуються у інший спосіб материнською компанією або будь-яким суб’єктом групи; або
(b) будь-яким суб’єктом групи, що включає положення про перехресне невиконання зобов’язань.
2. Якщо процедури врегулювання в третій країні визнаються відповідно до статті 94 або якщо орган з врегулювання ухвалює таке рішення, ці провадження для цілей цієї статті становлять захід з управління кризою.
3. За умови подальшого виконання основних зобов’язань відповідно до договору, у тому числі зобов’язань щодо платежу і постачання, а також надання забезпечення, захід із запобігання кризі, призупинення зобов’язання відповідно до статті 33a або захід з управління кризою, у тому числі, настання будь-якої події, безпосередньо пов’язаної з застосуванням такого заходу, не повинні per se нікому дозволяти:
(a) здійснювати будь-які права щодо розірвання, призупинення, зміни, неттінгу або зарахування, у тому числі, щодо договору, укладеного:
(i) дочірньою компанією, зобов’язання якої гарантуються або підтримуються у інший спосіб суб’єктом групи;
(ii) будь-яким суб’єктом групи, який включає положення про перехресне невиконання зобов’язань;
(b) отримувати у володіння будь-яке майно установи або суб’єкта, зазначених у пункті (b), (c) або (d) статті 1(1), або будь-якого суб’єкта групи, стосовно договору, що включає положення про перехресне невиконання зобов’язань, здійснювати контроль над цим майном або звертати стягнення за забезпеченням;
(c) впливати на будь-які договірні права установи або суб’єкта, зазначених у пункті (b), (c) або (d) статті 1(1), або будь-якого суб’єкта групи стосовно договору, що включає положення про перехресне невиконання зобов’язань.
4. Ця стаття не впливає на право особи вчиняти дії, зазначені у параграфі 3, якщо це право виникає на підставі події, відмінної від заходу із запобігання кризі, заходу з управління кризою або події, безпосередньо пов’язаної з застосуванням такого заходу.
5. Призупинення або обмеження відповідно до статті 33a, 69, або 70 не становить невиконання договірного зобов’язання для цілей параграфів 1 і 3 цієї статті та статті 71(1).
6. Положення, що містяться у цій статті, вважаються обов’язковими положеннями, що мають перевагу, у розумінні статті 9 Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 593/2008 ( - 11).