Повноваження щодо забезпечення виконання іншими державами-членами заходів з управління кризою або запобігання кризі
1. Держави-члени повинні забезпечити, щоб у випадку, якщо передача акцій, інших інструментів власності або активів, прав або зобов’язань включає активи, розташовані у державі-члені, відмінній від держави органу з врегулювання, або права чи зобов’язання відповідно до законодавства держави-члена, відмінної від держави органу з врегулювання, передача набувала чинності відповідно до законодавства такої іншої держави-члена.
2. Держави-члени надають органу з врегулювання, що здійснив або має намір здійснити передачу, усю розумну допомогу з метою забезпечення передачі акцій або інших інструментів власності або активів, прав чи зобов’язань отримувачу відповідно до застосовних вимог національного законодавства.
3. Держави-члени забезпечують, щоб акціонери, кредитори і треті сторони, яких стосується передача акцій, інших інструментів власності, активів, прав або зобов’язань відповідно до параграфа 1, не мали права перешкоджати здійсненню передачі, оскаржувати або скасовувати її відповідно до будь-якого з положень законодавства держави-члена, в якій знаходяться активи, або відповідно до законодавства, що регулює акції, інші інструменти власності, права або зобов’язання.
4. Якщо орган з врегулювання держави-члена (держава-член A) виконує повноваження на списання або конверсію, в тому числі щодо інструментів капіталу відповідно до статті 59, а зобов’язання, до яких може застосовуватися внутрішній визвіл або відповідні інструменти капіталу установи, яка підлягає врегулюванню, включають:
(a) інструменти або зобов’язання, які регулюються законодавством держави-члена, відмінної від держави органу з врегулювання, який виконав повноваження на списання або конверсію (держава-член В);
(b) зобов’язання перед кредиторами, що знаходяться в державі-члені B.
Держава-член В забезпечує зменшення основної суми цих зобов’язань або інструментів, або конверсію зобов’язань чи інструментів відповідно до виконання повноважень на списання або конверсію органом з врегулювання держави-члена A.
5. Держави-члени повинні забезпечити, щоб кредитори, яких стосується виконання повноважень на списання або конверсію відповідно до параграфа 4, не мали права оскаржувати зменшення основної суми інструменту чи зобов’язання або, у відповідних випадках, його конверсію згідно з будь-яким положенням законодавства держави-члена B.
6. Кожна держава-член повинна забезпечити, щоб такі положення було встановлено відповідно до законодавства держави-члена органу з врегулювання:
(a) право акціонерів, кредиторів і третіх сторін оскаржувати, шляхом апеляції відповідно до статті 85, передачу акцій, інших інструментів власності, активів, прав або зобов’язань, зазначених у параграфі 1 цієї статті;
(b) право кредиторів оскаржувати шляхом апеляції відповідно до статті 85 зменшення основної суми або конверсією інструменту або зобов’язання відповідно до пунктів (a) або (b) параграфа 4 цієї статті;
(c) гарантії захисту для часткової передачі, зазначеної у главі VII, стосовно активів, прав або зобов’язань, зазначених у параграфі 1.