Органи, відповідальні за встановлення
1. Держави-члени повинні забезпечити, щоб органами, відповідальними за встановлення відповідно до статті 59(3), були органи, визначені у цій статті.
2. Кожна держава-член повинна визначити в національному законодавстві відповідний орган, відповідальний за здійснення встановлення відповідно до статті 59. Відповідний орган може бути компетентним органом або органом з врегулювання відповідно до статті 32.
3. Якщо відповідні інструменти капіталу визнаються з метою задоволення вимог до власних коштів відповідно до статті 92 Регламенту (ЄС) № 575/2013 на індивідуальній основі, орган, відповідальний за здійснення встановлення, зазначений у статті 59(3) цієї Директиви, є належним органом держави-члена, в якій установа або суб’єкт, зазначені у пункті (b), (c) або (d) статті 1(1), отримали дозвіл відповідно до Розділу III Директиви 2013/36/ЄС.
Якщо відповідні інструменти капіталу або прийнятні зобов’язання, зазначені у статті 59(1a) цієї директиви, визнаються з метою задоволення вимог, зазначених у статті 45f(1) цієї директиви, органом, відповідальним за здійснення встановлення, зазначеного у статті 59(3) цієї Директиви, є належний орган держави-члена, в якому установа або суб’єкт, зазначені у пункті (b), (c) або (d) статті 1(1) цієї директиви, отримали дозвіл відповідно до Розділу III Директиви 2013/36/ЄС.
4. Якщо відповідні інструменти капіталу емітовані установою або суб’єктом, зазначеними у пункті (b), (c) або (d) статті 1(1), що є дочірньою компанією, і визнаються для цілей виконання вимог до власних коштів на індивідуальній або консолідованій основі, органом, відповідальним за здійснення встановлення відповідно до статті 59(3), є:
(a) відповідний орган держави-члена, в якій установа або суб’єкт, зазначені у пункті (b), (c) або (d) статті 1(1) цієї Директиви, які емітували ці інструменти, були засновані відповідно до Розділу III Директиви 2013/36/ЄС, є відповідальним за здійснення встановлення, зазначеного у пункті (b) статті 59(3) цієї Директиви;
(b) відповідний орган держави-члена органу консолідованого нагляду і відповідний орган держави-члена, в якому установа або суб’єкт, зазначені у пункті (b), (c) або (d) статті 1(1) цієї Директиви, які емітували ці інструменти, було створено відповідно до Розділу III Директиви 2013/36/ЄС, є відповідальним за здійснення спільного встановлення у формі спільного рішення, зазначеного у пункті (b) статті 59(3) цієї Директиви.