Вимога списання або конверсії відповідних інструментів капіталу та прийнятних зобов’язань
1. Повноваження на списання або конверсію відповідних інструментів капіталу та прийнятих зобов’язань можна здійснювати:
(a) незалежно від дії з врегулювання; або
(b) у поєднанні з дією з врегулювання, якщо виконуються умови врегулювання, зазначені у статтях 32, 32а або 33.
Якщо відповідні інструменти капіталу та прийнятні зобов’язання були придбані органом з врегулювання опосередковано через інші суб’єкти у тій самій групі врегулювання, повноваження на списання або конверсію таких відповідних інструментів капіталу та прийнятних зобов’язань виконується разом з виконанням такого ж повноваження на рівні материнської компанії відповідного суб’єкта або на рівні інших материнських копаній, які не є суб’єктами врегулювання, так, щоб збитки ефективно передавалися суб’єкту врегулювання, а відповідний суб’єкт рекапіталізовувався ним.
Після виконання повноваження на списання або конверсію відповідних інструментів капіталу та прийнятих зобов’язань незалежно від дії з врегулювання, необхідно провести оцінювання, передбачене у статті 74, та застосовується стаття 75.
1a. Повноваження на списання та конверсію прийнятних зобов’язань незалежно від дії з врегулювання може виконуватися лише щодо прийнятних зобов’язань, які виконують умови, зазначені у пункті (a) статті 45f(2) цієї Директиви, за виключенням умов, пов’язаних з залишковим строком погашення зобов’язань, встановленим у статті 72c(1) Регламенту (ЄС) № 575/2013.
Коли виконується таке повноваження, держави-члени повинні забезпечити, щоб списання і конверсія здійснювалися відповідно до принципу, зазначеного у пункті (g) статті 34(1).
1b. Якщо дія з врегулювання здійснюється щодо суб’єкта врегулювання або, за виняткових обставин, з відхиленням від плану врегулювання, щодо суб’єкта, що не є суб’єктом врегулювання, сума, що зменшується, списується або конвертується відповідно до статті 60(1) на рівні такого суб’єкта, зараховується до граничних сум, встановлених у статті 37(10) та пункті (a) статті 44(5), або пункті (a) статті 44(8), що застосовують до відповідного суб’єкта.
2. Держави-члени повинні забезпечити, щоб органи з врегулювання мали повноваження на списання або конверсію відповідних інструментів капіталу та прийнятних зобов’язань, зазначених у параграфі 1a, у акції або інші інструменти власності установ і суб’єктів зазначених у пунктах (b), (c) і (d) статті 1(1).
3. Держави-члени повинні вимагати, щоб органи з врегулювання здійснювали повноваження на списання або конверсію відповідно до статті 60 і без зволікань стосовно відповідних інструментів капіталу та прийнятних зобов’язань, зазначених у параграфі 1a, емітованих установою або суб’єктом, зазначеними у пункті (b), (c) або (d) статті 1(1), коли застосовується принаймні одна з таких умов:
(a) якщо було здійснено встановлення, що виконуються умови врегулювання, зазначені у статтях 32, 32а або 33, до здійснення дії з врегулювання.
(b) відповідний орган встановлює, що установа або суб’єкт, зазначені у пункті (b), (c) і (d) статті 1(1), не будуть життєздатними, якщо таке повноваження не буде здійснено щодо відповідних інструментів капіталу та прийнятних зобов’язань, зазначених у параграфі 1a;
(c) якщо відповідні інструменти капіталу емітовані дочірньою компанією і якщо ці інструменти капіталу визнаються з метою задоволення вимог до власних коштів на індивідуальній і консолідованій основі, відповідний орган держави-члена органу консолідованого нагляду і відповідний орган держави-члена дочірньої компанії встановлюють у формі спільного рішення відповідно до статті 92(3) і (4), що група не буде життєздатною, якщо повноваження на списання або конверсію не буде здійснене стосовно цих інструментів;
(d) якщо відповідні інструменти капіталу емітовані на рівні материнської компанії і якщо ці інструменти капіталу визнаються для цілей задоволення вимог до власних коштів на індивідуальній основі на рівні материнської компанії або на консолідованій основі, і відповідний орган держави-члена органу консолідованого нагляду встановлює, що група не буде життєздатною, якщо повноваження на списання або конверсію не будуть здійснені стосовно цих інструментів;
(e) установа або суб’єкт, зазначені у пункті (b), (c) або (d) статті 1(1), вимагають надзвичайної публічної фінансової підтримки, за винятком будь-яких обставин, визначених у пункті (d)(iii) статті 32(4).
4. Для цілей параграфа 3, установа або суб’єкт, зазначені у пункті (b), (c) або (d) статті 1(1), або група більше не вважаються життєздатними, тільки якщо виконуються обидві умови:
(a) установа або суб’єкт, зазначені у пункті (b), (c) або (d) статті 1(1), або група є неспроможними або імовірно стануть неспроможними;
(b) беручи до уваги часові обмеження та інші відповідні обставини, не існує обґрунтованої перспективи того, що будь-яка дія, включно з альтернативними заходами приватного сектора або дії органів нагляду (включно з заходами раннього втручання), окрім списання або конверсії інструментів капіталу або прийнятних зобов’язань, зазначених у параграфі 1a, незалежно або у поєднанні з діями з врегулювання, могла б запобігти неспроможності установи або суб’єкта, зазначених у пункті (b), (c) або (d) статті 1(1), або групи в розумний термін.
5. Для цілей пункту (a) параграфа 4 цієї статті установа або суб’єкт, зазначені у пункті (b), (c) або (d) статті 1(1), вважаються неспроможними або такими, що імовірно стануть неспроможним, якщо виникає принаймні одна з обставин, встановлених у статті 32(4).
6. Для цілей пункту (a) параграфа 4 група вважається неспроможною або такою, що імовірно стане неспроможною, якщо група порушує або існують об’єктивні чинники, які підтверджують встановлення того, що група у найближчому майбутньому порушить консолідовані пруденційні вимоги таким чином, що виправдав би дію компетентного органу, в тому числі, але не обмежуючись, що група зазнала або імовірно зазнає збитків, які вичерпають усі власні кошти або їх значну частину.
7. Відповідний інструмент капіталу, емітований дочірньою компанією, не повинен бути списаним в більшій мірі або конвертованим на гірших умовах, відповідно до пункту (c) параграфа 3, ніж інструменти капіталу такої ж черговості на рівні материнської компанії, які було списано або конвертовано.
8. Якщо компетентний орган здійснює встановлення, зазначене у параграфі 3 цієї статті, він повинен негайно повідомити орган з врегулювання, відповідальний за установу або суб’єкт, зазначені у пункті (b), (c) або (d) статті 1(1), якщо це не той самий орган.
9. Перед здійсненням встановлення, зазначеного у пункті (c) параграфа 3 цієї статті, стосовно дочірньої компанії, що емітує відповідні інструменти капіталу, які визнаються з метою виконання вимог до власних коштів на індивідуальній і консолідованій основі, належний орган повинен дотримуватись вимог щодо повідомлення і консультації, встановлених у статті 62.
10. Перед здійсненням повноваження на списання або конверсію інструментів капіталу або прийнятних зобов’язань, зазначених у параграфі 1a, органи з врегулювання повинні забезпечити, щоб оцінювання активів і зобов’язань установи або суб’єкта, зазначених у пункті (b), (c) і (d) статті 1(1), проводилось відповідно до статті 36. Це оцінювання становить основу для розрахунку списання, яке необхідно застосовувати до відповідних інструментів капіталу або прийнятних зобов’язань, зазначених у параграфі 1a, для поглинання збитків і рівня конверсії, який потрібно застосовувати до відповідних інструментів капіталу або прийнятних зобов’язань, зазначених у параграфі 1a, для рекапіталізації установи або суб’єкта, зазначених у пункті (b), (c) і (d) статті 1(1).