Плани відновлення платоспроможності
1. Держави-члени повинні забезпечити, щоб кожна установа, яка не є частиною групи, що підлягає нагляду на консолідованій основі згідно із статтями 111 та 112 Директиви 2013/36/ЄС, розробила і дотримувалася плану відновлення платоспроможності, що містить заходи, які повинна вжити установа для відновлення її фінансового стану після значного погіршення її фінансової ситуації. Плани відновлення платоспроможності необхідно вважати механізмом врядування у розумінні статті 74 Директиви 2013/36/ЄС.
2. Компетентні органи забезпечують, щоб установи оновлювали свої плани відновлення платоспроможності щонайменше раз на рік або після зміни правової чи організаційної структури установи, її діяльності або фінансового становища, які могли би істотно вплинути на план відновлення платоспроможності або вимагати змін до нього. Компетентні органи можуть вимагати від установ оновлювати їхні плани відновлення платоспроможності частіше.
3. Плани відновлення платоспроможності не повинні передбачати жодного доступу до надзвичайної публічної фінансової підтримки або її отримання.
4. Плани відновлення платоспроможності повинні містити, якщо застосовно, аналіз того, як і коли установа може подати, за умов, які розглядаються в плані, заявку на використання засобів центрального банку, та визначати ті активи, що імовірно могли б слугувати забезпеченням.
5. Без обмеження статті 4, держави-члени повинні забезпечити, щоб плани відновлення платоспроможності містили інформацію, перелічену в секції А додатка. Держави-члени можуть вимагати внесення до планів відновлення платоспроможності додаткової інформації.
Плани відновлення платоспроможності повинні також містити можливі заходи, які установа могла би вжити при виконанні умов раннього втручання відповідно до статті 27.
6. Держави-члени повинні вимагати, щоб плани відновлення платоспроможності містили належні умови та процедури для забезпечення вчасної імплементації дій із відновлення платоспроможності, а також різноманітні варіанти відновлення платоспроможності. Держави-члени повинні вимагати, щоб у планах відновлення платоспроможності розглядалася низка сценаріїв дуже сильного макроекономічного та фінансового стресу, що відповідають конкретним умовам установи, включно з подіями, які впливають на всю систему, а також стресом, характерним для окремих юридичних осіб та груп.
7. EBA у тісній співпраці з Європейською радою з системних ризиків (ESRB) до 3 липня 2015 року видає настанови згідно зі статтею 16 Регламенту (ЄС) № 1093/2010 для визначення подальшої низки сценаріїв, які слід використовувати для цілей параграфа 6 цієї статті.
8. Держави-члени можуть передбачити, щоб компетентні органи мали повноваження вимагати від установи ведення детальних записів щодо фінансових договорів, стороною яких є ця установа.
9. Орган управління установи, зазначеної в параграфі 1, оцінює та схвалює план відновлення платоспроможності перед його поданням компетентному органу.
10. EBA розробляє проекти регуляторних технічних стандартів, які додатково визначають, без обмеження статті 4, інформацію, яку повинен містити план відновлення платоспроможності, зазначений в параграфі 5 цієї статті.
EBA подає Комісії ці проекти регуляторних технічних стандартів не пізніше 3 липня 2015 року.
Комісії делеговано повноваження ухвалювати регуляторні технічні стандарти, зазначені у першому підпараграфі, відповідно до статей 10-14 Регламенту (ЄС) № 1093/2010.