Поводження з акціонерами у разі внутрішнього визволу або списання чи конверсії інструментів капіталу
1. Держави-члени повинні забезпечити, щоб при застосуванні інструменту внутрішнього визволу відповідно до статті 43(2) або списання чи конверсії інструментів капіталу відповідно до статті 59 органи з врегулювання застосовували до акціонерів і власників інших інструментів власності одну або обидві такі дії:
(a) скасування існуючих акцій або інших інструментів власності або передача їх кредиторам, що беруть участь у визволі;
(b) за умови, що відповідно до оцінки, проведеної, згідно зі статтею 36, установа, яка підлягає врегулюванню, має позитивну чисту вартість, розмивання частки існуючих акціонерів і власників інших інструментів власності внаслідок конверсії в акції або інші інструменти власності:
(i) відповідні інструменти капіталу, емітовані установою згідно з повноваженнями, зазначеними у статті 59(2); або
(ii) зобов’язання, до яких може застосовуватися внутрішній визвіл, емітовані установою, яка підлягає врегулюванню, згідно з повноваженнями, зазначеними у пункті (f) статті 63(1).
Стосовно пункту (b) першого підпараграфа, конверсія відбувається із застосуванням ставки конверсії, що призводить до істотного розмивання існуючих часток участі або інших інструментів власності.
2. Дії, зазначені у параграфі 1, також застосовуються до акціонерів і власників інших інструментів власності, якщо зазначені акції або інші інструменти власності було емітовано або надано за таких умов:
(a) внаслідок конверсії боргових інструментів у акції або інші інструменти власності відповідно до договірних умов первинних боргових інструментів, якщо подія, яка передує або співпадає у часіз оцінюванням органами з врегулювання, що установа або суб’єкт, зазначені у пунктах (b), (c) або (d) статті 1(1), відповідають умовам врегулювання;
(b) внаслідок конверсії відповідних інструментів капіталу в інструменти основного капіталу першого рівня згідно зі статтею 60.
3. При розгляді питання про те, які заходи необхідно вжити відповідно до параграфа 1, органи врегулювання враховують:
(a) оцінку, проведену відповідно до статті 36;
(b) суму, на яку за оцінкою органів з врегулювання елементи основного капіталу першого рівня повинні бути зменшені, а відповідні інструменти капіталу повинні бути списані або конвертовані відповідно до статті 60(1); та
(c) агреговану суму, оцінену органом з врегулювання відповідно до статті 46.
4. Як відступ від статей 22-25 Директиви 2013/36/ЄС, вимога повідомити згідно зі статтею 26 Директиви 2013/36/ЄС, статтею 10(3), статтею 11(1) і (2) і статтями 12 і 13 Директиви 2014/65/ЄС, а також вимога повідомити згідно зі статтею 11(3) Директиви 2014/65/ЄС, якщо застосування інструменту внутрішнього визволу або конверсія інструментів капіталу призвели б до придбання або збільшення кваліфікованої частки участі в установі, як зазначено у статті 22(1) Директиви 2013/36/ЄС або у статті 11(1) Директиви 2014/65/ЄС, компетентні органи проводять оцінювання згідно з вимогами цих статей у відповідний строк, що не відкладає застосування інструменту внутрішнього визволу або конверсії інструментів капіталу або перешкоджає досягненню відповідних цілей врегулювання завдяки діям з врегулювання.
5. Якщо компетентний орган цієї установи не завершив оцінювання, необхідне відповідно до параграфа 4 на дату застосування інструменту внутрішнього визволу або конверсії інструментів капіталу, стаття 38(9) застосовується до придбання або збільшення кваліфікованої частки участі набувачем внаслідок застосування інструменту внутрішнього визволу або конверсії інструментів капіталу.
6. До 3 липня 2016 року EBA повинне видати настанови відповідно до статті 16 Регламенту (ЄС) № 1093/2010 про обставини, за яких дії, зазначені у параграфі 1 цієї статті, будуть доцільними, беручи до уваги чинники, зазначені у параграфі 3 цієї статті.