Інструмент перехідної установи
1. Для того, щоб ввести в дію інструмент перехідної установи та беручи до уваги необхідність підтримання критично важливих функцій перехідної установи, держави-члени повинні забезпечити, щоб органи з врегулювання мали повноваження передавати перехідній установі:
(a) акції або інші інструменти власності, емітовані однією або декількома установами, які підлягають врегулюванню;
(b) всі або окремі активи, права або зобов’язання установи або установ, що підлягають врегулюванню.
Відповідно до статті 85, передача, зазначена в першому підпараграфі, може відбуватися без отримання згоди акціонерів установ, які підлягають врегулюванню, або будь-якої третьої особи, крім перехідної установи, а також без необхідності виконання процедурних вимог відповідно до корпоративного законодавства або законодавства щодо цінних паперів.
2. Перехідна установа повинна бути юридичною особою, яка виконує усі наведені нижче вимоги:
(a) нею повністю або частково володіє один або декілька органів публічної влади, які можуть включати орган з врегулювання або механізм фінансування врегулювання, та вона контролюється органом з врегулювання;
(b) вона створена з метою отримання та володіння певною кількістю або всіма акціями чи іншими інструментами власності, емітованими установою, яка підлягає врегулюванню, або деякими чи всіма активами, правами та зобов’язаннями щонайменше однієї установи, яка підлягає врегулюванню, з метою підтримання доступу до критично важливих функцій, а також продажу установи або суб’єкта, зазначених у пункті (b), (c) або (d) статті 1(1).
Застосування інструменту внутрішнього визволу з метою, зазначеною в пункті (b) статті 43(2), не повинно обмежувати спроможність органу з врегулювання контролювати перехідну установу.
3. При застосуванні інструменту перехідної установи орган з врегулювання повинен забезпечити, щоб загальна вартість зобов’язань, які передаються перехідній установі, не перевищувала загальну вартість прав та активів, які передає установа, яка підлягає врегулюванню, або наданих з інших джерел.
4. Відповідно до статті 37(7), будь-яка компенсація, сплачена перехідною установою, повинна надходити на користь:
(a) власників акцій або інструментів власності, якщо передача перехідній установі була здійснена шляхом передачі акцій або інструментів власності, емітованих установою, яка підлягає врегулюванню, від власників цих акцій або інструментів до перехідної установи;
(b) установи, яка підлягає врегулюванню, якщо передача перехідній установі була здійснена шляхом передачі деяких або всіх активів чи зобов’язань установи, яка підлягає врегулюванню, до перехідної установи.
5. Застосовуючи інструмент перехідної установи, орган з врегулювання може здійснити повноваження щодо передачі більше ніж один раз з метою здійснення додаткових передач акцій або інших інструментів власності, емітованих установою, яка підлягає врегулюванню, або, в залежності від випадку, активів, прав або зобов’язань установи, яка підлягає врегулюванню.
6. Після застосування інструменту перехідної установи орган з врегулювання може:
(a) повернути права, активи чи зобов’язання від перехідної установи до установи, яка підлягає врегулюванню, або повернути акції чи інші інструменти власності початковим власникам, а установа, яка підлягає врегулюванню, або початкові власники будуть зобов’язані прийняти будь-які такі активи, права або зобов’язання чи акції, або інші інструменти власності за умови виконання умов, встановлених у параграфі 7;
(b) передати акції або інші інструменти власності, чи активи, права або зобов’язання від перехідної установи до третьої особи.
7. Органи з врегулювання можуть здійснювати повернення акцій або інших інструментів власності, активів, прав або зобов’язань від перехідної установи за принаймні однієї з таких обставин:
(a) можливість того, що певні акції та інші інструменти власності, активи, права або зобов’язання можуть бути повернутими, чітко визначена в інструменті, за допомогою якого була здійснена передача;
(b) певні акції або інші інструменти власності, активи, права або зобов’язання фактично не входять до категорії або не виконують умови передачі акцій або інших інструментів власності, активів, прав або зобов’язань, визначені в інструменті, за допомогою якого була здійснена передача;
Таке повернення можна здійснити впродовж будь-якого строку; воно повинно відповідати усім іншим умовам, встановленим в такому інструменті для відповідної мети.
8. До передач між установою, яка підлягає врегулюванню, або між початковими власниками акцій чи інших інструментів власності, з одного боку, та перехідною установою - з іншого, застосовуються гарантії, зазначені у главі VII розділу IV.
9. Для цілей здійснення прав надавати послуги або мати осідок в іншій державі-члені відповідно до Директиви 2013/36/ЄС або Директиви 2014/65/ЄС вважається, що перехідна установа є наступником установи, яка підлягає врегулюванню, та може надалі здійснювати будь-яке з цих прав, що здійснювала б установа, яка підлягає врегулюванню, щодо переданих активів, прав або зобов’язань.
Для інших цілей органи з врегулювання можуть вимагати, щоб перехідна установа вважалася наступником установи, яка підлягає врегулюванню, та могла надалі здійснювати будь-яке з цих прав, яке здійснювала установа, яка підлягає врегулюванню, щодо переданих активів, прав або зобов’язань.
10. Держави-члени повинні забезпечити, щоб перехідна установа могла надалі здійснювати права членства та мати доступ до систем оплат, клірингу і розрахунків, фондових бірж, схем компенсації інвесторам та схем гарантування депозитів установи, яка підлягає врегулюванню, за умови, що вона відповідає критеріям членства та участі в таких системах.
Незважаючи на перший підпараграф, держави-члени забезпечують, щоб:
(a) в доступі не було відмовлено на підставі того, що перехідна установа не має рейтингу від кредитно-рейтингового агентства, або що цей рейтинг не відповідає рівням рейтингу, необхідним для надання доступу до систем, зазначених у першому підпараграфі;
(b) якщо перехідна установа не відповідає критеріям членства або участі у відповідній системі оплат, клірингу або розрахунків, фондовій біржі, схемі компенсацій інвесторам або схемі гарантування депозитів, права, зазначені у першому підпараграфі, реалізують протягом такого строку, який може встановлювати орган з врегулювання та який не перевищує 24 місяців і може бути поновлений на підставі заяви, яку перехідна установа подає органу з врегулювання.
11. Без обмеження глави VII розділу IV, акціонери або кредитори установи, яка підлягає врегулюванню, а також треті сторони, чиї активи, права або зобов’язання не були передані перехідній установі, не повинні мати жодних прав стосовно активів, прав або зобов’язань, переданих перехідній установі, її органу управління або вищому керівництву.
12. Цілі перехідної установи не повинні передбачати наявність будь-якого обов’язку або відповідальності перед акціонерами чи кредиторами установи, яка підлягає врегулюванню, а орган управління або вище керівництво не повинні нести жодної відповідальності перед такими власниками акцій або кредиторами за дії або бездіяльність під час виконання їхніх обов’язків, за винятком ситуації, коли така дія або бездіяльність становить злочинну недбалість або серйозне порушення відповідно до національного законодавства, що напряму впливають на права таких власників акцій або кредиторів.
Держави-члени можуть обмежити відповідальність перехідної установи та її органу управління або вищого керівництва згідно з національним законодавством за дії та бездіяльність під час виконання їхніх обов’язків.