Оцінювання для цілей врегулювання
1. Перед вчиненням дії з врегулювання або здійсненням повноваження на списання або конверсію відповідних інструментів капіталу та прийнятних зобов’язань згідно зі статтею 59, органи з врегулювання повинні забезпечити проведення справедливого, обачливого та реалістичного оцінювання активів і зобов’язань установи або суб’єкта, зазначених у пункті (b), (c) або (d) статті 1(1), особою, незалежною від будь-якого органу публічної влади, включно із органом з врегулювання, та установою або суб’єктом, зазначеними в пункті (b), (c) або (d) статті 1(1). Відповідно до параграфа 13 цієї статті та згідно зі статтею 85, якщо виконуються усі вимоги, встановлені у цій статті, оцінка вважається остаточною.
2. Якщо незалежне оцінювання відповідно до параграфа 1 неможливе, органи з врегулювання можуть виконати попереднє оцінювання активів і зобов’язань установи або суб’єкта, зазначених у пункті (b), (c) або (d) статті 1(1), відповідно до параграфа 9 цієї статті.
3. Метою оцінювання є визначення вартості активів та зобов’язань установи або суб’єкта, зазначених у пункті (b), (c) або (d) статті 1(1), які виконують умови врегулювання згідно статей 32 і 33.
4. Цілі оцінювання:
(a) повідомити про встановлення того, чи виконуються умови врегулювання або умови списання чи конверсії інструментів капіталу та прийнятних зобов’язань згідно зі статтею 59;
(b) якщо виконуються умови врегулювання, повідомити рішення щодо належної дії з врегулювання стосовно установи або суб’єкта, зазначених у пункті (b), (c) або (d) статті 1(1);
(c) якщо застосовується повноваження на списання або конверсії відповідних інструментів капіталу та прийнятних зобов’язань згідно зі статтею 59, повідомити рішення про обсяг анулювання або розмивання часток чи інших інструментів власності, а також обсяг списання або конверсії відповідних інструментів капіталу та прийнятних зобов’язань згідно зі статтею 59;
(d) якщо застосовується інструмент внутрішнього визволу, повідомити рішення про обсяг списання або конверсії зобов’язань, до яких може застосовуватися внутрішній визвіл;
(e) якщо застосовується інструмент перехідної установи або інструмент розподілу активів, повідомити рішення щодо активів, прав, зобов’язань або часток, чи інших інструментів власності, які підлягають передачі, а також рішення щодо вартості будь-якої компенсації, яка буде сплачена установі, яка підлягає врегулюванню, або, у відповідних випадках, власникам часток чи інших інструментів власності;
(f) якщо застосовується інструмент продажу бізнесу, повідомити рішення про активи, права, зобов’язання або частки, чи інші інструменти власності, які підлягають передачі, а також повідомити про розуміння органом з врегулювання того, що становить комерційні умови для цілей статті 38;
(g) у всіх випадках, забезпечити, щоб будь-які втрати активів установою або суб’єктом, зазначеними у пункті (b), (c) або (d) статті 1(1), повністю визнавалися на момент застосування інструментів врегулювання або здійснення повноваження на списання або конверсію відповідних інструментів капіталу та прийнятних зобов’язань згідно зі статтею 59.
5. Без обмеження рамок державної допомоги Союзу, якщо застосовно, оцінювання повинно ґрунтуватися на обережних припущеннях, в тому числі на тих, що стосуються показників невиконання зобов’язань та обсягу збитків. Оцінювання не повинно передбачати жодного потенційного майбутнього надання надзвичайної публічної фінансової підтримки або будь-якої екстреної підтримки ліквідності центральним банком, чи будь-якої підтримки ліквідності будь-яким центральним банком, що надається за нестандартних умов щодо забезпечення, строку дії та процентних ставок, установі або суб’єкту, зазначеним у пункті (b), (c) або (d) статті 1(1), з моменту вчинення дії з врегулювання або здійснення повноваження на списання або конверсію відповідних інструментів капіталу та прийнятних зобов’язань згідно зі статтею 59. Крім того, оцінювання враховує той факт, що при застосуванні будь-якого інструменту врегулювання:
(a) орган з врегулювання та будь-який механізм фінансування, що діє відповідно до статті 101, може отримувати відшкодування будь-яких понесених обґрунтованих витрат від установи, яка підлягає врегулюванню, у відповідності до статті 37(7);
(b) механізм фінансування врегулювання може нараховувати відсотки або платежі у зв’язку з будь-якими позиками або гарантіями, які надаються установі, яка підлягає врегулюванню, відповідно до статті 101.
6. Оцінювання доповнює інформація, яка міститься у бухгалтерських облікових книгах та записах установи або суб’єкта, зазначених у пункті (b), (c) або (d) статті 1(1):
(a) актуальний баланс та звіт про фінансовий стан установи або суб’єкта, зазначених у пункті (b), (c) або (d) статті 1(1);
(b) аналіз та розрахункова облікова вартість активів;
(c) список балансових та позабалансових зобов’язань, відображених у книгах та записах установи або суб’єкта, зазначених у пункті (b), (c) або (d) статті 1(1), із зазначенням відповідних кредитів та черговості їх погашення згідно із застосовним законодавством про неплатоспроможність.
7. У відповідних випадках, для повідомлення рішень, зазначених у пунктах (e) та (f) параграфа 4, інформація пункту (b) параграфа 6 може бути доповнена аналізом та розрахунковою вартістю активів та зобов’язань установи або суб’єкта, зазначених у пункті (b), (c) або (d) статті 1(1), на основі ринкової вартості.
8. Оцінка повинна містити дані про поділ кредиторів на класи відповідно до рівнів пріоритетності за умовами застосовного законодавства про неплатоспроможність та прогнозовану оцінку ставлення до кожного класу акціонерів та кредиторів, яке мало б місце, якщо б ця установа або суб’єкт, зазначені у пункті (b), (c) або (d) статті 1(1), були б ліквідовані в рамках звичайного провадження щодо неплатоспроможності.
Ця розрахункова вартість не повинна впливати на застосування принципу «відсутність погіршення стану жодного з кредиторів», який слід виконувати відповідно до статті 74.
9. Якщо через невідкладність обставин випадку неможливо виконати вимоги параграфів 6 та 8 або застосовується параграф 2, необхідно провести попереднє оцінювання. Попереднє оцінювання повинно відповідати вимогам параграфа 3 та, наскільки це можливо за наявних обставин, вимогам параграфів 1, 6 і 8.
Попереднє оцінювання, зазначене у цьому параграфі, повинно включати буфер для додаткових втрат з належним обґрунтуванням.
10. Оцінювання, яке не відповідає всім вимогам, встановленим у цій статті, необхідно вважати попереднім до моменту, поки незалежна особа не виконає оцінювання, що повністю відповідає усім вимогам, встановленим у цій статті. Таке оцінювання ex-post необхідно виконати якомога швидше. Його можна виконати окремо від оцінювання, зазначеного в статті 74, або одночасно з ним; виконавцем може бути одна й та сама незалежна особа, однак оцінювання повинні бути розмежовані.
Цілі остаточного оцінювання ex-post :
(a) забезпечити, щоб будь-які втрати активів установи або суб’єкта, зазначених в пункті (b), (c) або (d) статті 1(1), були повністю відображені в бухгалтерських книгах установи або суб’єкта, зазначених у пункті (b), (c) або (d) статті 1(1);
(b) повідомити рішення щодо відновлення вимог кредиторів або щодо збільшення вартості сплаченої винагороди відповідно до параграфа 11.
11. Якщо розрахунок остаточної оцінки ex-post вартості нетто активу установи або суб’єкта, зазначених у пункті (b), (c) або (d) статті 1(1), перевищує розрахунок попередньої оцінки вартості нетто активу установи або суб’єкта, зазначених у пункті (b), (c) або (d) статті 1(1), орган з врегулювання може:
(a) застосувати своє повноваження збільшити вартість вимог кредиторів або власників відповідних інструментів капіталу, які було списано внаслідок застосування інструменту внутрішнього визволу;
(b) надати розпорядження перехідній установі або суб’єкту управління активами здійснити подальшу сплату компенсації за активи, права, зобов’язання установи, яка підлягає врегулюванню, або, у відповідних випадках, за частки або інші інструменти власності - власникам часток або інших інструментів власності.
12. Незважаючи на параграф 1, попереднє оцінювання, виконане відповідно до параграфів 9 і 10, є вагомим підґрунтям для вчинення органами з врегулювання дій з врегулювання, включно з отриманням контролю над установою або суб’єктом, зазначеними у пункті (b), (c) або (d) статті 1(1), що є неспроможними, або застосуванням повноваження на списання або конверсію інструментів капіталу та прийнятних зобов’язань згідно зі статтею 59.
13. Оцінювання становить невід’ємну частину рішення застосувати інструмент врегулювання або застосувати повноваження щодо врегулювання, або рішення застосувати повноваження на списання або конверсію інструментів капіталу та прийнятних зобов’язань згідно зі статтею 59. До самого оцінювання не застосовується окреме право оскарження, однак воно може підлягати оскарженню разом із рішенням відповідно до статті 85.
14. EBA розробляє проекти регуляторних технічних стандартів для детального визначення обставин, за яких особа є незалежною як від органу з врегулювання, так і від установи або суб’єкта, зазначених у пункті (b), (c) або (d) статті 1(1), для цілей параграфа 1 цієї статті та цілей статті 74.
15. EBA може розробити проекти регуляторних технічних стандартів для детального визначення критеріїв для цілей параграфів 1, 3 та 9 цієї статті, а також для цілей статті 74:
(a) методологію оцінювання вартості активів та зобов’язань установи або суб’єкта, зазначених в пункті (b), (c) або (d) статті 1(1);
(b) розмежування оцінювань відповідно до статей 36 та 74;
(c) методологію обчислення, включно з буфером для додаткових збитків у попередньому оцінюванні.
16. EBA представляє Комісії ці проекти регуляторних технічних стандартів, зазначені в параграфі 14, не пізніше 3 липня 2015 року.
Комісії делеговано повноваження ухвалювати регуляторні технічні стандарти, зазначені у параграфах 14 та 15, відповідно до статей 10 - 14 Регламенту (ЄС) № 1093/2010.
Секція 1
Загальні принципи