Цілі врегулювання
1. Застосовуючи інструменти врегулювання, а також виконуючи повноваження щодо врегулювання, органи з врегулювання повинні зважати на цілі врегулювання й обирати інструменти та повноваження, які найкраще підходять для досягнення цілей, що відповідають обставинам конкретного випадку.
2. Цілями врегулювання, зазначеними у параграфі 1, є:
(a) забезпечення безперервності критично важливих функцій;
(b) уникнення значного негативного впливу на фінансову систему, зокрема шляхом запобігання ланцюговій реакції, включно з інфраструктурами ринку, та підтримання ринкової дисципліни;
(c) захист державних коштів мінімізації залежності від надзвичайної державної фінансової підтримки;
(d) захист вкладників, на яких поширюється дія Директиви 2014/49/ЄС, та інвесторів, на яких поширюється дія Директиви 97/9/ЄС;
(e) захист коштів клієнтів та активів клієнтів.
У досягненні наведених вище цілей орган з врегулювання прагне мінімізувати витрати врегулювання, а також уникнути руйнування вартості, крім випадків, коли це необхідно для досягнення цілей врегулювання.
3. З застереженням різних положень цієї директиви, цілі врегулювання мають однакове значення, тому органи з врегулювання повинні врівноважувати їх належним чином відповідно до характеру й обставин кожного конкретного випадку.