Заходи раннього втручання
1. Якщо установа порушує або через, між іншим, швидке погіршення фінансового стану, включно із погіршенням стану ліквідності, рівнем левериджу, що зростає, несплатою позик або концентрацією експозиції, за оцінюванням, проведеним на підставі низки критеріїв, які можуть включати вимогу до власних коштів установи плюс 1,5 відсотків, імовірно у близькому майбутньому порушить умови Регламенту (ЄС) № 575/2013, Директиви 2013/36/ЄС, Розділу II Директиви 2014/65/ЄС або будь-якої із статей 3-7, 14-17, і 24, 25 та 26 Регламенту (ЄС) № 600/2014, держави-члени повинні забезпечити, щоб компетентні органи мали у своєму розпорядженні, без обмеження заходів, зазначених у статті 104 Директиви 2013/36/ЄС, якщо застосовно, щонайменше такі заходи:
(a) вимагати від органу управління установи впровадити один або більше механізмів або заходів, визначених у плані відновлення платоспроможності, або оновити такий план відновлення платоспроможності відповідно до статті 5(2), якщо обставини, які призвели до раннього втручання, відрізняються від припущень, викладених у початковому плані відновлення платоспроможності, та впровадити один або більше механізмів або заходів, викладених в оновленому плані відновлення платоспроможності, протягом певного періоду часу з метою забезпечення того, щоб умови, зазначені у вступній частині, більше не застосовувалися;
(b) вимагати від органу управління установи вивчити ситуацію, визначити заходи для подолання виявлених проблем та створити програму дій для подолання цих проблем, а також графік її виконання;
(c) вимагати від органу управління установи скликати або, якщо орган управління установи не виконає цієї вимоги, безпосередньо скликати збори акціонерів установи, а також в обох випадках встановлювати порядок денний і вимагати розгляду питання щодо ухвалення акціонерами певних рішень;
(d) вимагати відсторонення чи заміни одного або більше членів органу управління або вищого керівництва, якщо буде встановлено, що ці особи не спроможні виконувати свої обов’язки відповідно до статті 13 Директиви 2013/36/ЄС або статті 9 Директиви 2014/65/ЄС;
(e) вимагати від органу управління установи скласти план переговорів щодо реструктуризації боргу із деякими або всіма її кредиторами згідно з планом відновлення платоспроможності, якщо застосовно;
(f) вимагати змін бізнес-стратегії установи;
(g) вимагати внесення змін до правової або організаційної структури установи; та
(h) отримати, зокрема в результаті проведення перевірок на місцях, та передати органу з врегулювання всю необхідну інформацію з метою оновлення плану врегулювання та підготовки можливого врегулювання установи, а також для проведення оцінювання активів і зобов’язань установи відповідно до статті 36.
2. Держави-члени повинні забезпечити, щоб компетентні органи без зволікань повідомили органи з врегулювання після встановлення того, що умови, визначені у параграфі 1, були виконані щодо установи, а також того, що повноваження органів з врегулювання включають повноваження вимагати від установи контактувати з потенційними покупцями для підготовки врегулювання установи з урахуванням умов, встановлених у статті 39(2), і положень про конфіденційність, встановлених у статті 84.
3. Для кожного із заходів, зазначених у параграфі 1, компетентні органи встановлюють належний строк виконання, щоб надати можливість компетентному органу провести оцінювання дієвості того чи іншого заходу.
4. До 3 липня 2015 року EBA повинне видати настанови згідно зі статтею 16 Регламенту (ЄС) № 1093/2010 щодо сприяння послідовному застосуванню критеріїв використання заходів, зазначених у параграфі 1 цієї статті.
5. Беручи до уваги, у відповідних випадках, досвід, набутий під час застосування настанов, зазначених у параграфі 4, EBA може розробити проекти регуляторних технічних стандартів для визначення мінімальної низки критеріїв для використання заходів, зазначених у параграфі 1.
Комісії делеговано повноваження ухвалювати регуляторні технічні стандарти, зазначені у першому підпараграфі, відповідно до статей 10-14 Регламенту (ЄС) № 1093/2010.