Терміни та означення
1. Для цілей цієї директиви застосовують такі терміни та означення:
(1) «врегулювання» означає застосування інструменту врегулювання або інструменту, зазначеного в статті 37(9), з метою досягнення однієї чи більше цілей врегулювання, зазначених у статті 31(2);
(2) «кредитна установа» означає кредитну установу, як визначено в пункті (1) статті 4(1) Регламенту (ЄС) № 575/2013, за винятком установ, зазначених у статті 2(5) Директиви 2013/36/ЄС;
(3) «інвестиційна фірма» означає інвестиційну фірму, як визначено в пункті (2) статті 4(1) Регламенту (ЄС) № 575/2013, до якої застосовується вимога початкового капіталу, встановлена у статті 28(2) Директиви 2013/36/ЄС;
(4) «фінансова установа» означає фінансову установу, як означено в пункті (26) статті 4(1) Регламенту (ЄС) № 575/2013;
(5) «дочірня компанія» означає дочірню компанію, як визначено у пункті (16) Статті 4(1) Регламенту (ЄС) № 575/2013, та для цілей застосування статей 7, 12, 17, 18, 45-45m, 59-62, 91 і 92 цієї директиви до врегулювання груп, зазначених у пункті (b) пункту (83b) цього параграфа, включає, у відповідних випадках, кредитні установи, постійно афілійовані з центральним органом, сам центральний орган та їхні відповідні дочірні компанії, враховуючи спосіб, у який такі групи врегулювання виконують статтю 45e(3) цієї директиви;
(5a) «істотна дочірня компанія» означає істотну дочірню компанію, як визначено в пункті (135) статті 4(1) Регламенту (ЄС) № 575/2013;
(6) «материнська компанія» означає материнську компанію, як визначено в пункті (15)(a) статті 4(1) Регламенту (ЄС) № 575/2013;
(7) «консолідована основа» означає основу консолідованого стану, як визначено в пункті (47) статті 4(1) Регламенту (ЄС) № 575/2013;
(8) «схема інституційного захисту» або «IPS» означає механізм, який задовольняє вимоги, встановлені у статті 113(7) Регламенту (ЄС) № 575/2013;
(9) «фінансова холдингова компанія» означає фінансову холдингову компанію, як визначено в пункті (20) статті 4(1) Регламенту (ЄС) № 575/2013;
(10) «фінансова холдингова компанія змішаного типу» означає фінансову холдингову компанію змішаного типу, як визначено в пункті (21) статті 4(1) Регламенту (ЄС) № 575/2013;
(11) «холдингова компанія з змішаною діяльністю» означає холдингову компанію зі змішаною діяльністю, як визначено в пункті (22) статті 4(1) Регламенту (ЄС) № 575/2013;
(12) «материнська фінансова холдингова компанія у державі-члені» означає материнську фінансову холдингову компанію у державі-члені, як визначено в пункті (30) статті 4(1) Регламенту (ЄС) № 575/2013;
(13) «материнська фінансова холдингова компанія Союзу» означає материнську фінансову холдингову компанію ЄС, як визначено в пункті (31) статті 4(1) Регламенту (ЄС) № 575/2013;
(14) «материнська фінансова холдингова компанія змішаного типу у державі-члені» означає материнську фінансову холдингову компанію змішаного типу у державі-члені, як визначено в пункті (32) статті 4(1) Регламенту (ЄС) № 575/2013;
(15) «материнська фінансова холдингова компанія Союзу змішаного типу» означає материнську фінансову холдингову компанію ЄС змішаного типу, як визначено в пункті (33) статті 4(1) Регламенту (ЄС) № 575/2013;
(16) «цілі врегулювання» означає цілі врегулювання, зазначені в статті 31(2);
(17) «філія» означає філію, як визначено в пункті (17) статті 4(1) Регламенту (ЄС) № 575/2013;
(18) «орган з врегулювання» означає орган, призначений державою-членом відповідно до статті 3;
(19) «інструмент врегулювання» означає інструмент врегулювання, зазначений у статті 37(3);
(20) «повноваження щодо врегулювання» означає повноваження, зазначені у статтях 63-72;
(21) «компетентний орган» означає компетентний орган, як визначено в пункті (40) статті 4(1) Регламенту (ЄС) № 575/2013, включно з Європейським Центральним Банком, щодо спеціальних завдань, покладених на нього Регламентом Ради (ЄС) № 1024/2013 ( - 1);
(22) «компетентні міністерства» означає міністерства фінансів або інші міністерства держав-членів, відповідальні за ухвалення економічних, фінансових та бюджетних рішень на національному рівні згідно з національними сферами компетенції, призначені відповідно до статті 3(5);
(23) «установа» означає кредитну установу чи інвестиційну фірму;
(24) «орган управління» означає орган управління, як визначено в пункті (7) статті 3(1) Директиви 2013/36/ЄС;
(25) «вище керівництво» означає вище керівництво, як визначено в пункті (9) статті 3(1) Директиви 2013/36/ЄС;
(26) «група» означає материнську компанію та її дочірні компанії;
(27) «транскордонна група» означає групу, до якої належать компанії, що мають осідок у більш ніж одній державі-члені;
(28) «надзвичайна публічна фінансова підтримка» означає державну допомогу в розумінні статті 107(1) ДФЄС або будь-яку іншу публічну фінансову допомогу на наднаціональному рівні, яка при наданні на національному рівні становила б державну допомогу, що надається з метою збереження або відновлення життєздатності, ліквідності або платоспроможності установи або суб’єкта, зазначених у пункті (b), (c) або (d) статті 1(1), або групи, частиною якої є ця установа чи суб’єкт;
(29) «екстрена підтримка ліквідності» означає надання центральним банком грошових коштів центрального банку або будь-якої іншої підтримки, що може призвести до збільшення грошових коштів центрального банку, платоспроможній фінансовій установі або групі платоспроможних фінансових установ, які стикаються з тимчасовими проблемами з ліквідністю, при чому така операція не становить частину монетарної політики;
(30) «системна криза» означає розлад у фінансовій системі з потенційною імовірністю серйозних негативних наслідків для внутрішнього ринку та реальної економіки. Всі типи фінансових посередників, ринків та інфраструктури можуть до певної міри мати потенційне системне значення;
(31) «суб’єкт групи» означає юридичну особу, що є частиною групи;
(32) «план відновлення платоспроможності» означає план відновлення платоспроможності, який склала та якого дотримується установа відповідно до статті 5;
(33) «план відновлення платоспроможності групи» означає план відновлення платоспроможності, який склали та дотримуються відповідно до статті 7;
(34) «істотна філія» означає філію, яка би вважалася істотною у державі-члені ведення діяльності відповідно до статті 51(1) Директиви 2013/36/ЄС;
(35) «критично важливі функції» означають види діяльності, послуги або операції, призупинення яких імовірно призведе в одній або більше державах-членах до призупинення важливих для реальної економіки послуг або до підірвання фінансової стабільності з огляду на розмір, частку ринку, зовнішню та внутрішню взаємопов’язаність, складність або транскордонні види діяльності установи чи групи, зокрема враховуючи взаємозамінність таких видів діяльності, послуг або операцій;
(36) «основні напрями діяльності» означають напрями діяльності та пов’язані послуги, що становлять суттєві джерела доходів, прибутків або вартість франшизи для установи або групи, частиною якої є установа;
(37) «орган консолідованого нагляду» означає орган консолідованого нагляду, як визначено в пункті (41) статті 4(1) Регламенту (ЄС) № 575/2013;
(38) «власні кошти» означають власні кошти, як визначено в пункті (118) статті 4(1) Регламенту (ЄС) № 575/2013;
(39) «умови врегулювання» означають умови, зазначені в статті 32(1);
(40) «дія з врегулювання» означає рішення, згідно з яким установа або суб’єкт, зазначені у пункті (b), (c) або (d) статті 1(1), піддається врегулюванню відповідно статті 32 або 33, застосуванню інструменту врегулювання або виконанню одного або більше повноважень щодо врегулювання;
(41) «план врегулювання» означає план врегулювання для установи, складений відповідно до статті 10;
(42) «врегулювання групи» означає одне з наступного:
(a) застосування дії з врегулювання на рівні материнської компанії або установи, що підлягає консолідованому нагляду, або
(b) координація застосування інструментів врегулювання та здійснення повноважень щодо врегулювання органами з врегулювання стосовно суб’єктів групи, які відповідають умовам врегулювання;
(43) «план врегулювання групи» означає план врегулювання групи, складений відповідно до статей 12 та 13;
(44) «орган з врегулювання на рівні групи» означає орган з врегулювання у державі-члені, в якій знаходиться орган консолідованого нагляду;
(45) «схема врегулювання групи» означає схему врегулювання групи відповідно до статті 91;
(46) «колегія з врегулювання» означає колегію, створену відповідно до статті 88 для виконання завдань, зазначених в статті 88(1);
(47) «звичайне провадження щодо неплатоспроможності» означає колективне провадження щодо неплатоспроможності, яке тягне за собою часткове або повне вилучення майна боржника та призначення ліквідатора або адміністратора, що зазвичай застосовується до установ згідно з національним законодавством та або є спеціальним для таких установ, або застосовується загалом до будь-якої фізичної чи юридичної особи;
(48) «боргові інструменти»:
(i) для цілей пунктів (g) та (j) статті 63(1) означають облігації та інші форми боргових зобов'язань, що можуть передаватися, інструменти створення або визнання боргу, а також інструменти, які надають право отримання боргових інструментів; та
(ii) для цілей статті 108 означають облігації та інші форми боргових зобов’язань, що можуть передаватися, та інструменти створення або визнання боргу;
(49) «материнська установа у державі-члені» означає материнську установу у державі-члені, як визначено в пункті (28) статті 4(1) Регламенту (ЄС) № 575/2013;
(50) «материнська установа Союзу» означає материнську установу ЄС, як визначено в пункті (29) статті 4(1) Регламенту (ЄС) № 575/2013;
(51) «вимоги до власних коштів» означають вимоги, встановлені у статтях 92-98 Регламенту (ЄС) № 575/2013;
(52) «наглядова колегія» означає колегію органів нагляду, створену відповідно до статті 116 Директиви 2013/36/ЄС;
(53) «рамки державної допомоги Союзу» означають рамки, встановлені статтями 107, 108 та 109 ДФЄС, регламентами та всіма актами Союзу, включно з настановами, повідомленнями та оповіщеннями, створеними або ухваленими відповідно до статті 108(4) або статті 109 ДФЄС;
(54) «ліквідація» означає реалізацію активів установи або суб'єкта, зазначених у пункті (b), (c) або (d) статті 1(1);
(55) «інструмент розподілу активів» означає механізм здійснення передачі органом з врегулювання активів, прав та зобов'язань установи, яка підлягає врегулюванню, на користь компанії з управління активами відповідно до статті 42;
(56) «компанія з управління активами» означає юридичну особу, яка відповідає вимогам, встановленим у статті 42(2);
(57) «інструмент внутрішнього визволу» означає механізм виконання органом з врегулювання повноважень на списання та конверсію стосовно зобов'язань установи, яка підлягає врегулюванню, відповідно до статті 43;
(58) «інструмент продажу бізнесу» означає механізм здійснення передачі органом з врегулювання акцій або інших інструментів власності, емітованих установою, яка підлягає врегулюванню, або активів, прав чи зобов’язань установи, яка підлягає врегулюванню, на користь покупця, який не є перехідною установою, згідно зі статтею 38;
(59) «перехідна установа» означає юридичну особу, яка виконує вимоги, встановлені у статті 40(2);
(60) «інструмент перехідної установи» означає механізм передачі акцій або інших інструментів власності, емітованих установою, яка підлягає врегулюванню, або активів, прав чи зобов'язань установи, яка підлягає врегулюванню, на користь перехідної установи відповідно до статті 40;
(61) «інструменти власності» означають акції, інші інструменти, які надають право власності, інструменти, які можуть бути конвертовані у акції чи інші інструменти власності або надають право придбання акцій чи інших інструментів власності, а також інструменти, які становлять права на акції чи інші інструменти власності;
(62) «акціонери» означають акціонерів або власників інших інструментів власності;
(63) «повноваження на передачу» означають повноваження, визначені у пункті (c) або (d) статті 63(1), передавати акції, інші інструменти власності, боргові інструменти, активи, права або зобов'язання, або будь-яке їх поєднання від установи, яка підлягає врегулюванню, до отримувача;
(64) «центральний контрагент» означає центрального контрагента, як визначено в пункті (1) статті 2 Регламенту (ЄС) № 648/2012;
(65) «дериватив» означає дериватив, як визначено в пункті (5) статті 2 Регламенту (ЄС) № 648/2012;
(66) «повноваження на списання та конверсію» означає повноваження, зазначені в статті 59(2) та в пунктах (e)-(i) статті 63(1);
(67) «забезпечене зобов’язання» означає зобов'язання, у якому право кредитора на оплату чи іншу форму виконання забезпечене заставою, правом утримання або угодами про забезпечення, включно із зобов’язаннями, які виникають за операціями репо, та іншими угодами про забезпечення у формі передачі права власності;
(68) «інструменти основного капіталу першого рівня» означають інструменти капіталу, які виконують вимоги, встановлені у статті 28(1)-(4), статті 29(1)-(5) або статті 31(1) Регламенту (ЄС) № 575/2013;
(68а) «основний капітал першого рівня» означає основний капітал першого рівня, розрахований відповідно до статті 50 Регламенту (ЄС) № 575/2013;
(69) «інструменти додаткового капіталу першого рівня» означають інструменти капіталу, які виконують вимоги, встановлені у статті 52(1) Регламенту (ЄС) № 575/2013;
(70) «агрегована сума» означає агреговану суму, на підставі якої орган з врегулювання оцінив, що зобов’язання, до яких може застосовуватися внутрішній визвіл, повинні бути списані або конвертовані відповідно до статті 46(1);
(71) «зобов'язання, до яких може застосовуватися внутрішній визвіл» означають зобов'язання та інструменти капіталу, які не належать до основного капіталу першого рівня, інструментів додаткового капіталу першого або другого рівня установи або суб'єкта, зазначених в пункті (b), (c) або (d) статті 1(1), та не виключені зі сфери застосування інструменту внутрішнього визволу на підставі статті 44(2);
(71a) «прийнятні зобов'язання» означають зобов'язання, до яких може застосовуватися внутрішній визвіл, які виконують, якщо застосовно, умови статті 45b або пункту (a) статті 45f(2) цієї директиви, та інструменти другого рівня, які виконують умови пункту (b) статті 72a(1) Регламенту (ЄС) № 575/2013;
(71b) «субординовані прийнятні інструменти» означають інструменти, які виконують усі умови, зазначені у статті 72a Регламенту (ЄС) № 575/2013, окрім параграфів (3)-(5) статті 72b такого Регламенту;
(72) «схема гарантування депозитів» означає схему гарантування депозитів, запроваджену та офіційно визнану державою-членом відповідно до статті 4 Директиви 2014/49/ЄС;
(73) «інструменти другого рівня» означають інструменти капіталу або субординовані позики, які відповідають умовам, встановленим у статті 63 Регламенту (ЄС) № 575/2013;
(74) «відповідні інструменти капіталу» для цілей секції 5 глави IV розділу IV та глави V розділу IV означають інструменти додаткового капіталу першого рівня та інструменти другого рівня;
(75) «коефіцієнт конверсії» означає індекс, який визначає кількість акцій або інших інструментів власності, у які буде конвертоване зобов'язання певного класу щодо одного інструменту класу або щодо певної одиниці вартості боргової вимоги;
(76) «кредитор, який зазнав впливу» означає кредитора, вимога якого стосується зобов'язання, яке зменшують або конвертують в акції або інші інструменти власності шляхом застосування повноваження на списання або конверсію відповідно до використання інструменту внутрішнього визволу;
(77) «утримувач, який зазнав впливу» означає утримувача інструментів власності, інструменти власності якого були анульовані на підставі повноваження, зазначеного в пункті (h) статті 63(1);
(78) «належний орган» означає орган держави-члена, визначений відповідно до статті 61, відповідальний згідно з національним законодавством цієї держави за встановлення, зазначене в статті 59(3);
(79) «відповідна материнська установа» означає материнську установу у державі-члені, материнську установу Союзу, фінансову холдингову компанію, фінансову холдингову компанію змішаного типу, холдингову компанію зі змішаною діяльністю, материнську фінансову холдингову компанію у державі-члені, материнську фінансову холдингову компанію Союзу, материнську фінансову холдингову компанію змішаного типу у державі-члені або материнську фінансову холдингову компанію Союзу змішаного типу, щодо якої застосовується інструмент внутрішнього визволу;
(80) «отримувач» означає суб'єкт, якому установа, яка підлягає врегулюванню, передає акції, інші інструменти власності, боргові інструменти, активи, права чи зобов’язання або будь-яке їх поєднання;
(81) «робочий день» означає день, що не припадає на суботу, неділю або державне свято у відповідній державі-члені;
(82) «право на припинення» означає право на розірвання договору, право на дострокове погашення, закриття, взаємне зарахування зустрічних зобов’язань або неттінг зобов'язань, будь-які подібні положення, що призупиняють, змінюють або погашають зобов’язання сторони договору, або положення, яке унеможливлює виникнення зобов'язання за договором, що виникло би в іншому випадку;
(83) «установа, яка підлягає врегулюванню» означає установу, фінансову установу, фінансову холдингову компанію, фінансову холдингову компанію змішаного типу, холдингову компанію зі змішаною діяльністю, материнську фінансову холдингову компанію в державі-члені, материнську фінансову холдингову компанію Союзу, материнську фінансову холдингову компанію змішаного типу в державі-члені або материнську фінансову холдингову компанію Союзу змішаного типу, щодо якої здійснюється дія з врегулювання;
(83a) «суб’єкт врегулювання» означає:
(a) юридичну особу, що має осідок в Союзі, яка, відповідно до статті 12 визначена органом з врегулювання як суб'єкт, щодо якого план врегулювання передбачає дії з врегулювання; або
(b) установу, що не є частиною групи, яка підлягає консолідованому нагляду відповідно до статей 111 та 112 Директиви 2013/36/ЄС, щодо якої план врегулювання, складений відповідно до статті 10 цієї Директиви, передбачає дії з врегулювання;
(83b) «група врегулювання» означає:
(a) суб'єкт врегулювання та його дочірні компанії, що не є:
(i) самі суб'єктами врегулювання;
(ii) дочірніми компаніями інших суб'єктів врегулювання; або
(iii) суб'єктами, що мають осідок у третій країні, не включеними до групи врегулювання відповідно до плану врегулювання, або їхніми дочірніми компаніями; або
(b) кредитними установами, постійно афілійованими з центральним органом та самим центральним органом, якщо принаймні одна з цих кредитних установ або центральний орган є суб'єктом врегулювання, або їхніми відповідними дочірніми компаніями;
(83c) «глобальна системно важлива установа» або «G-SII» означає G-SII, як визначено в пункті (133) статті 4(1) Регламенту (ЄС) № 575/2013;
(84) «дочірня компанія Союзу» означає установу, що має осідок у державі-члені, яка є дочірньою компанією установи третьої країни або материнської компанії третьої країни;
(85) «материнська компанія Союзу» означає материнську установу Союзу, материнську фінансову холдингову компанію Союзу або материнську фінансову холдингову компанію Союзу змішаного типу;
(86) «установа третьої країни» означає суб'єкт, головний офіс якого має осідок у третій країні, до якого, якщо б він мав осідок у Союзі, застосовувалось би означення установи;
(87) «материнська компанія третьої країни» означає материнську компанію, материнську фінансову холдингову компанію або материнську фінансову холдингову компанію змішаного типу, що має осідок у третій країні;
(88) «провадження щодо врегулювання в третій країні» означають дію за законодавством третьої країни, яку здійснюють для управління неспроможністю установи третьої країни або материнської компанії третьої країни, яка з огляду на цілі та очікувані результати є порівнянною з діями з врегулювання відповідно до цієї директиви;
(89) «філія Союзу» означає філію установи третьої країни, розташовану в державі-члені;
(90) «відповідний орган третьої країни» означає орган третьої країни, відповідальний за виконання функцій, порівнянних з функціями органів з врегулювання або компетентних органів відповідно до цієї директиви;
(91) «механізм фінансування групи» означає механізм або механізми фінансування держави-члена органу з врегулювання на рівні групи;
(92) «каскадна транзакція» означає транзакцію, яка укладається між двома суб'єктами групи з метою повної або часткової передачі ризику, створеного іншою транзакцією, укладеною між одним з таких суб'єктів групи та третьою особою;
(93) «внутрішньогрупова гарантія» означає договір, згідно з яким один суб’єкт групи гарантує зобов’язання іншого суб'єкта групи перед третьою особою;
(94) «гарантовані депозити» означають гарантовані депозити, як визначено в пункті (5) статті 2(1) Директиви 2014/49/ЄС;
(95) «прийнятні депозити» означають прийнятні депозити, як визначено в пункті (4) статті 2(1) Директиви 2014/49/ЄС;
(96) «облігація з покриттям» означає облігацію з покриттям, як визначено у пункті (1) статті 3 Директиви Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2019/2162 ( - 2), або стосовно інструмента, емітованого до 8 липня 2022 року, облігацію, зазначену в статті 52(4) Директиви Європейського Парламенту і Ради 2009/65/ЄС ( - 3), як застосовно на дату емісії;
(97) «угода про фінансове забезпечення у формі передачі права власності» означає угоду про фінансове забезпечення у формі передачі права власності, як визначено в пункті (b) статті 2(1) Директиви Європейського Парламенту і Ради 2002/47/ЄС ( - 4);
(98) «угода про неттінг» означає угоду, за якою низка вимог або зобов’язань може бути конвертована в єдину чисту вимогу, включно з ліквідаційними інструментами взаємозаліку, за якими, при настанні випадку примусового виконання (незалежно від способу і місця його визначення), зобов’язання сторін достроково представляють до погашення так, що негайно настає строк їх виконання або вони припиняються та в будь-якому випадку конвертуються в єдину чисту вимогу або замінюються на таку, включно з «положеннями ліквідаційного взаємозаліку», як визначено в пункті (n)(i) статті 2(1) Директиви 2002/47/ЄС та «неттінгом» за визначенням пункту (k) статті 2 Директиви 98/26/ЄС;
(99) «угода про зарахування зустрічних вимог» означає угоду, за якою може здійснюватися взаємне зарахування двох або більше вимог чи зобов’язань, які існують між установою, яка підлягає врегулюванню, та контрагентом;
(100) «фінансові договори» включають такі договори та угоди:
(a) договори про цінні папери, включно з:
(i) договорами про купівлю, продаж або позичку цінного паперу, групи цінних паперів або індексу цінних паперів;
(ii) опціонами на цінний папір, групи цінних паперів або індекс цінних паперів;
(iii) транзакціями репо або зворотного репо на будь-який такий цінний папір, групу цінних паперів або індекс цінних паперів;
(b) договори на поставку товарів, включно з:
(i) договорами про купівлю, продаж або позичку товару або групи чи індексу товарів для майбутнього постачення;
(ii) опціонами на товар або групу чи індекс товарів;
(iii) транзакціями репо або зворотного репо на будь-який такий товар, групу чи індекс товарів;
(c) ф’ючерсні та форвардні договори, включно з договорами (відмінними від договорів про постачення товарів) про купівлю, продаж або передачу товару чи майна будь-якого іншого ґатунку, послуги, права чи частки за визначену ціну в майбутньому;
(d) свопові угоди, включно із:
(i) свопами та опціонами, що стосуються процентних ставок; спотами або іншими угодами на обмін валюти; іноземними валютами; індексом акцій або акцією; індексом боргу або боргом; індексом товару або товарами; погодою, емісією або інфляцією;
(ii) свопами на сукупний дохід, кредитними спредовими свопами або кредитними свопами;
(iii) будь-якими угодами або транзакціями, подібними до угоди, зазначеної в пункті (i) або (ii), які є предметом постійного обігу на ринках свопів або деривативів;
(e) міжбанківські угоди про надання позики, у яких строк позики не перевищує трьох місяців;
(f) рамкові угоди на договори або угоди, зазначені у пунктах (a)-(e);
(101) «захід із запобігання кризі» означає виконання повноважень щодо безпосереднього усунення недоліків або перешкод у можливості проведення відновлення платоспроможності за умовами статті 6(6), виконання повноважень для подолання або усунення перешкод у можливості проведення врегулювання за умовами статті 17 або 18, вживання заходів раннього втручання за умовами статті 27, призначення тимчасового адміністратора за умовами статті 29 або виконання повноважень на списання чи конверсію за умовами статті 59;
(102) «захід з управління кризою» означає дію з врегулювання або призначення надзвичайного керівника відповідно до статті 35 чи особи за умовами статті 51(2) або за умовами статті 72(1);
(103) «потенціал відновлення платоспроможності» означає спроможність установи відновити свій фінансовий стан після значного погіршення;
(104) «вкладник» означає вкладника, як визначено в пункті (6) статті 2(1) Директиви 2014/49/ЄС;
(105) «інвестор» означає інвестора у розумінні пункту (4) статті 1 Директиви Європейського Парламенту і Ради 97/9/ЕС ( - 5);
(106) «призначений державний макропруденційний орган» означає орган, якому довірено проведення макропруденційної політики, зазначеної в Рекомендації В1 Рекомендації Європейської ради з системних ризиків від 22 грудня 2011 року щодо макропруденційного мандату національних органів (ESRB/2011/3);
(107) «мікропідприємства, малі та середні підприємства» означають мікропідприємства, малі та середні підприємства, як визначено відповідно до річного обігу, зазначеного в статті 2(1) Додатку до Рекомендації Комісії 2003/361/ЄС ( - 6);
(108) «регульований ринок» означає регульований ринок, що його означено в пункті (21) статті 4(1) Директиви 2014/65/ЄС;
(109) «вимога до комбінованого буферного капіталу» означає вимогу до комбінованого буферного капіталу, як визначено у пункті (6) статті 128 Директиви 2013/36/ЄС.
2. Комісія має повноваження ухвалювати делеговані акти відповідно до статті 115 з метою конкретизації критеріїв для становлення видів діяльності, послуг та операцій, зазначених в пункті (35) першого підпараграфа стосовно визначення «критично важливих функцій» та критеріїв встановлення напрямів діяльності та пов’язаних послуг, зазначених в пункті (36) першого підпараграфа стосовно визначення «основних видів діяльності».