Внески ex-ante
1. Для досягнення цільового рівня, зазначеного у статті 102, держави-члени повинні забезпечити, щоб з установ, які отримали на їхній території дозвіл на провадження діяльності, у тому числі з філій Союзу, внески збиралися щонайменше раз на рік.
2. Внесок кожної установи розраховується пропорційно сумі її зобов’язань (за винятком власних коштів) за вирахуванням суми гарантованих депозитів щодо суми агрегованих зобов’язань (за винятком власних коштів) за вирахуванням суми гарантованих депозитів усіх установ, які отримали дозвіл на провадження діяльності на території держави-члена.
Ці внески коригуються пропорційно до профілю ризику установ відповідно до критеріїв, ухвалених згідно з параграфом 7.
3. Наявні фінансові засоби, які необхідно враховувати для досягнення цільового рівня, зазначеного у статті 102, можуть включати безвідкличні платіжні зобов’язання, які є повністю забезпеченими активами з низьким рівнем ризику, не обтяженими правами третіх осіб, що знаходяться у вільному розпорядженні і призначені виключно для використання органами з врегулювання для цілей, зазначених у статті 101(1). Частка безвідкличних платіжних зобов’язань не може перевищувати 30 % загальної суми внесків, зібраних відповідно до цієї статті.
4. Держави-члени повинні забезпечити, щоб зобов’язання щодо сплати внесків, зазначене у цій статті, підлягало виконанню відповідно до національного законодавства, і щоб належні внески було виплачено в повному обсязі.
Держави-члени повинні встановити відповідні регуляторні зобов’язання, зобов’язання щодо ведення бухгалтерського обліку і звітності для забезпечення сплати належних внесків у повному обсязі. Держави-члени повинні забезпечити заходи для ефективної перевірки того, чи внески було сплачено належним чином. Держави-члени повинні забезпечити заходи для запобігання ухиленню, униканню від сплати внесків і зловживання ними.
5. Суми, зібрані відповідно до цієї статті, використовуються лише для цілей, зазначених у статті 101(1).
6. Відповідно до статей 37, 38, 40, 41 і 42, суми, отримані від установи, яка підлягає врегулюванню, або перехідної установи, відсотки й інші доходи від інвестицій, а також будь-які інші доходи можуть бути зараховані на користь механізмів фінансування.
7. Комісія повинна мати повноваження ухвалювати делеговані акти відповідно до статті 115 для визначення поняття коригування внесків пропорційно до профілю ризику установ, зазначених у параграфі 2 цієї статті, беручи до уваги такі чинники:
(a) експозиція установи до ризику, у тому числі важливість її торговельної діяльності, позабалансових ризиків і ступінь використання левериджа;
(b) стабільність і різноманітність джерел фінансування компанії та необтяжених активів з високим рівнем ліквідності;
(c) фінансовий стан установи;
(d) ймовірність того, що установа підлягатиме врегулюванню;
(e) обсяг, в якому установа раніше отримувала надзвичайну публічну фінансову підтримку;
(f) складність структури установи і можливості проведення її врегулювання;
(g) значення установи для стабільності фінансової системи або економіки однієї або більше держав-членів або Союзу;
(h) факт, що установа є частиною IPS.
8. Комісія повинна мати повноваження ухвалювати делеговані акти відповідно до статті 115 для визначення:
(a) реєстраційних зобов’язань, зобов’язань щодо ведення бухгалтерського обліку і звітності, зазначених у параграфі 4, для забезпечення того, щоб належні внески дійсно сплачувалися;
(b) заходів, зазначених у параграфі 4, які забезпечують ефективну перевірку того, чи внески було сплачено належним чином.