Зміст і методи технічного інспектування на дорогах
1. Держави-члени повинні забезпечувати, щоб транспортні засоби, відібрані відповідно до статті 9, підлягали первинному технічному інспектуванню на дорозі.
У ході кожного первинного інспектування транспортного засобу на дорозі, інспектор:
(a) повинен перевіряти зберігання на борту транспортного засобу, у разі наявності, останнього сертифіката придатності до експлуатації та протоколу технічного інспектування на дорозі або відповідного електронного підтвердження такого інспектування відповідно до статті 7(1);
(b) повинен здійснювати візуальне оцінювання технічного стану транспортного засобу;
(с) може здійснювати візуальне оцінювання закріплення вантажу транспортного засобу відповідно до статті 13;
(d) може здійснювати технічну перевірку з використанням будь-яких методів, які він вважає відповідними. Така технічна перевірка може здійснюватися для обґрунтування рішення щодо проведення детальнішого технічного інспектування на дорозі транспортного засобу, або для здійснення запиту щодо невідкладного виправлення недоліків відповідно до статті 14(1).
Інспектор повинен перевірити, чи були виправлені будь-які недоліки, зазначені у протоколі попереднього технічного інспектування на дорозі.
2. На підставі результату первинного інспектування інспектор повинен ухвалити рішення щодо необхідності здійснення детальнішого інспектування на дорозі транспортного засобу або причепа до нього.
3. Детальніше технічне інспектування на дорозі повинне охоплювати ті позиції з переліку, поданого в додатку II, які вважаються необхідними та відповідними із урахуванням, зокрема, безпечності гальм, шин, коліс, шасі та шкідливого впливу транспортного засобу, а також рекомендованих методів, застосовних до випробування таких позицій.
4. Якщо сертифікат придатності до експлуатації або протокол інспектування на дорозі підтверджує, що впродовж 3 попередніх місяців було здійснене інспектування однієї з позицій, перелік яких подано в додатку ІІ, інспектор не повинен перевіряти таку позицію, окрім випадків, коли така перевірка є виправданою на підставі очевидного недоліку.