Вирішення спорів
1. Держави-члени повинні забезпечити, щоб спори між організаціями колективного управління і користувачами, зокрема щодо чинних або запропонованих умов ліцензування чи порушення договору, могли бути передані на розгляд суду або, за доцільності, іншого незалежного та неупередженого органу вирішення спорів, якщо такий орган має досвід у галузі права
інтелектуальної власності.
2. Статті 33 і 34, а також параграф 1 цієї статті повинні не обмежувати права сторін на заявлення і захист своїх прав у судовому порядку.