Розподіл договорів на лоти
1. Публічні замовники можуть ухвалювати рішення про присудження договору в формі окремих лотів та визначати розмір і предмет таких лотів.
За винятком договорів, поділ яких є обов’язковим відповідно до параграфа 4 цієї статті, публічні замовники повинні вказувати основні причини ухвалення рішення про відмову від поділу договору на лоти в закупівельній документації або в окремому звіті, зазначеному у статті 84.
2. Публічні замовники повинні вказувати в повідомленні про намір укласти договір чи в запрошенні до підтвердження зацікавленості, чи можна подавати тендерні пропозиції для одного, декількох або всіх лотів.
Навіть якщо тендерні пропозиції можна подавати для декількох або всіх лотів, публічні замовники можуть обмежити кількість лотів, які можуть бути присуджені одному учаснику процедури закупівлі, за умови що максимальна кількість лотів на одного учасника процедури закупівлі вказана в повідомленні про намір укласти договір або у запрошенні до підтвердження зацікавленості. Публічні замовники повинні вказувати в закупівельній документації об’єктивні й недискримінаційні критерії чи правила, які вони мають намір застосовувати для визначення того, які лоти будуть присуджені у випадках, коли застосування критеріїв присудження призводить до присудження одному учаснику процедури закупівлі більшої за встановлений максимум кількості лотів.
3. Держави-члени можуть передбачити у випадках, коли одному й тому самому учаснику процедури закупівлі може бути присуджено більше ніж один лот, можливість публічних замовників присуджувати договори із об’єднанням декількох або всіх лотів, за умови що вони зазначили в повідомленні про намір укласти договір або запрошенні до висловлення зацікавленості, що вони залишають за собою таку можливість, і вказати лоти чи групи лотів, які можуть бути об’єднані.
4. Держави-члени можуть імплементувати другий підпараграф параграфа 1 шляхом встановлення обов’язку присуджувати договори у формі окремих лотів за умов, які повинні бути зазначені згідно з положеннями їхнього національного права, та з урахуванням положень права Союзу. У таких випадках застосовують перший підпараграф параграфа 2 та, у відповідних випадках, параграф 3.