Суб’єкти господарювання
1. Суб’єктам господарювання, які, згідно з нормами права держави-члена, на території якої вони мають осідок, мають право надавати відповідні послуги, не може бути відмовлено виключно на підставі того, що згідно з нормами права держави-члена, в якій присуджують договір, від них вимагають мати статус або фізичної, або юридичної особи.
Однак, у випадку публічних договорів про надання послуг та виконання робіт, а також публічних договорів про постачання продуктів, які на додачу включають послуги чи операції з розміщення та встановлення, від юридичних осіб можуть вимагати зазначення в тендерній пропозиції чи заявці на участь імен та відповідних професійних кваліфікацій членів персоналу, який відповідатиме за виконання відповідного договору.
2. Групи суб’єктів господарювання, включно з тимчасовими об’єднаннями, можуть брати участь у процедурах закупівлі. Публічні замовники не повинні вимагати від них мати певну правову форму для подання тендерної пропозиції чи заявки на участь.
За необхідності публічні замовники можуть роз’яснювати в закупівельній документації, яким чином групи суб’єктів господарювання повинні відповідати вимогам щодо економічного й фінансового стану або технічної й професійної спроможності, зазначеним у статті 58, за умови що це виправдано об’єктивними причинами і є пропорційним. Держави-члени можуть встановлювати стандартні умови щодо того, як групи суб’єктів господарювання повинні відповідати таким вимогам.
Будь-які умови для виконання договору такими групами суб’єктів господарювання, що є відмінними від тих, які передбачені для окремих учасників, також повинні бути обґрунтовані об’єктивними причинами та бути пропорційними.
3. Незважаючи на положення параграфа 2, публічні замовники можуть вимагати у груп суб’єктів господарювання набувати певної правової форми у випадку присудження їм договору тією мірою, якою така зміна є необхідною для задовільного виконання договору.