Допуск кредитних посередників
1. Для здійснення діяльності в сфері кредитного посередництва, вказаної в пункті 5 статті 4, повністю або частково, або для надання консультаційних послуг кредитні посередники повинні відповідним чином отримати допуск компетентного органа держави-члена розташування головного офісу. Якщо держава-член дозволяє категорію призначених представників відповідно до статті 31, такий призначений представник не повинен мати допуск як кредитний посередник відповідно до цієї статті.
2. Держави-члени повинні забезпечити, щоб кредитні посередники отримували допуск за умови виконання принаймні таких професійних вимог, на додаток до вимог, передбачених в статті 9:
(a) Професійна відповідальність кредитних посередників повинна бути застрахована на територіях, на яких вони пропонують свої послуги, або покрита будь-якою іншою порівнянною гарантією відповідальності, що виникає через професійну недбалість. Однак, для прив’язаних кредитних посередників держава-член розташування головного офісу може передбачити, що таке страхування або порівнянні гарантії може надавати кредитор, від імені якого уповноважений діяти кредитний посередник.
Комісії делеговані повноваження ухвалювати і, за необхідності, вносити зміни в нормативні технічні стандарти встановлення мінімального розміру грошової відповідальності для страхування професійної відповідальності або порівнянної гарантії, зазначеної в першому параграфі цього пункту. Такі нормативні технічні стандарти необхідно ухвалювати відповідно до статей 10-14 Регламенту (ЄС) № 1093/2010.
EBA повинен розробити проекти нормативних технічних стандартів встановлення мінімального розміру грошової відповідальності для страхування професійної відповідальності або порівнянної гарантії, зазначеної в першому параграфі цього пункту, для подання Комісії до 21 вересня 2014 року. EBA повинен переглянути і, за необхідності, розробити проект нормативних технічних стандартів для внесення змін у мінімальний розмір грошової відповідальності для страхування професійної відповідальності або порівнянної гарантії, зазначеної в першому параграфі цього пункту, для подання Комісії вперше до 21 березня 2018 року і потім кожні два роки.
(b) Фізична особа, зареєстрована як кредитний посередник, члени правління кредитного посередника, створеного як юридична особа, та фізичні особи, які виконують еквівалентні завдання в структурах кредитного посередника, який є юридичною особою але не має правління, повинні мати добру репутацію. Як мінімум - щодо них не повинно бути записів або будь-яких інших національних еквівалентів щодо серйозних кримінальних правопорушень, пов’язаних зі злочинами проти майна чи іншими злочинами, пов’язаними з фінансовою діяльністю, і вони не повинні бути визнані банкрутами в минулому, якщо тільки вони не були виправдані відповідно до національного законодавства.
(c) Фізична особа, зареєстрована як кредитний посередник, члени правління кредитного посередника, створеного як юридична особа, та фізичні особи, які виконують еквівалентні завдання в структурах кредитного посередника, який є юридичною особою але не має правління, повинні мати відповідний рівень знань і компетентності стосовно кредитних договорів. Держава-член розташування головного офісу повинна встановити відповідний рівень знань і компетентності відповідно до принципів, викладених в додатку III.
3. Держави-члени повинні забезпечити оприлюднення критеріїв, встановлених для того, щоб персонал кредитних посередників або кредиторів відповідав професійним вимогам.
4. Держави-члени повинні забезпечити внесення всіх допущених кредитних посередників, створених як фізичні чи як юридичні особи, в реєстр уповноваженого органу в їхній державі-члені розташування головного офісу. Держави-члени повинні забезпечити актуальність реєстру кредитних посередників та його доступність широкому загалу в Інтернеті.
Реєстр кредитних посередників повинен містити принаймні таку інформацію:
(a) імена керівних осіб, які несуть відповідальність за посередницьку діяльність. Держави-члени можуть вимагати реєстрації всіх фізичних осіб, які безпосередньо контактують з клієнтами на підприємстві, яке здійснює діяльність у сфері кредитного посередництва;
(b) держави-члени, в яких кредитний посередник веде господарську діяльність відповідно до принципів свободи підприємницької діяльності або свободи надання послуг, про що кредитний посередник повідомив компетентний орган держави-члена розташування головного офісу згідно зі статтею 32(3);
(c) кредитний посередник - прив’язаний чи неприв’язаний.
Держави-члени, які вирішили скористатися опцією, зазначеною в статті 30, повинні забезпечити щоби кредитор, від чийого імені діє прив’язаний кредитний посередник, був вказаний в реєстрі.
Держави-члени, які вирішили скористатися опцією, зазначеною в статті 31, повинні забезпечити щоби кредитний посередник або кредитор, від чийого імені діє уповноважений представник (у випадку призначеного представника прив’язаного кредитного посередника), був вказаний в реєстрі.
5. Держави-члени повинні забезпечити, щоб:
(a) у будь-якого кредитного посередника-юридичної особи був головний офіс в тій самій державі-члені, в якій у нього є зареєстрований офіс, якщо відповідно до її національного законодавства у нього є зареєстрований офіс;
(b) у будь-якого кредитного посередника, який не є юридичною особою, або у будь-якого кредитного посередника-юридичної особи, у якого немає зареєстрованого офісу на основі національного законодавства, був головний офіс в державі-члені, в якій він фактично здійснює свою основну діяльність.
6. Кожна держава-член повинна створити єдиний інформаційний пункт для швидкого і легкого доступу населення до інформації з національного реєстру, який повинен бути складений в електронному вигляді і регулярно оновлюватися. Такі інформаційні пункти повинні надавати ідентифікаційні дані компетентних органів кожної держави-члена.
EBA повинен публікувати на своєму веб-сайті текстове або гіпертекстове посилання на такі інформаційні пункти.
7. Держави-члени розташування головного офісу повинні забезпечити, щоби всі допущені кредитні посередники та призначені представники постійно дотримувалися вимог, визначених в параграфі 2. Цей параграф не обмежує статті 30 та 31.
8. Держави-члени можуть вирішити не застосовувати цю статтю до осіб, які здійснюють діяльність у сфері кредитного посередництва, вказану в пункті 5 статті 4, якщо послуги надаються на нерегулярній основі в ході професійної діяльності, і цю діяльність регулюють правові або регулятивні норми або кодекс поведінки щодо такої професії, що не виключає здійснення такої діяльності.
9. Ця стаття не застосовується до кредитних установ, авторизованих відповідно до Директиви 2013/36/ЄС, або до інших фінансових установ, які відповідно до національного законодавства підпадають під еквівалентний режим надання авторизацій і нагляду.