Розкриття та перевірка інформації про споживача
1. Оцінювання кредитоспроможності, зазначене у статті 18, необхідно здійснювати на основі інформації про доходи та витрати споживача та інших фінансових та економічних обставин, яка є необхідною, достатньою та пропорційною. Кредитор повинен отримувати таку інформацію з відповідних внутрішніх або зовнішніх джерел, в тому числі від споживача, а також інформацію, надану кредитному посереднику або призначеному представнику в процесі розглядання заявки на кредит. Така інформація повинна бути належним чином перевірена, в тому числі шляхом покликання, якщо необхідно, на документацію, яку можна незалежно перевірити.
2. Держави-члени повинні забезпечувати, щоби кредитні посередники або призначені представники ретельно надавали необхідну інформацію, отриману від споживача, відповідному кредиторові, щоби уможливити проведення оцінювання кредитоспроможності.
3. Держави-члени повинні забезпечити, щоб кредитори чітко і прямо зазначали на переддоговірній стадії, яку необхідну інформацію та які докази, що їх можна незалежно перевірити, повинен надати споживач, а також часові рамки, в які споживач повинен надати таку інформацію. Такі запити на інформацію повинні бути пропорційними і обмежуватися тим, що необхідно для проведення належного оцінювання кредитоспроможності. Держави-члени повинні дозволяти кредиторам вимагати роз’яснення отриманої інформації у відповідь на такий запит, якщо це необхідно для оцінювання кредитоспроможності.
Держави-члени не повинні дозволяти кредитору припиняти кредитний договір на тій підставі, що інформація, надана споживачем до укладення кредитного договору, була неповною.
Другий підпараграф повинен не перешкоджати державам-членам дозволяти кредитору припиняти кредитний договір, якщо доведено, що споживач навмисно приховав або викривив інформацію.
4. Держави-члени повинні мати інструменти для забезпечення обізнаності споживачів про необхідність надавати правильну інформацію у відповідь на запит, зазначений у першому підпараграфі параграфа 3, і що така інформація повинна бути настільки повною, наскільки це необхідно для проведення належного оцінювання кредитоспроможності. Кредитор, кредитний посередник або призначений представник повинні попередити споживача про те, що кредит не може бути наданий, якщо кредитор не в змозі провести оцінювання кредитоспроможності через те, що споживач відмовляється надавати інформацію або докази, необхідні для того, щоб оцінити його кредитоспроможність. Таке попередження може бути надано в стандартизованому форматі.
5. Ця стаття не обмежує Директиву 95/46/ЄС, зокрема її статтю 6.