Прив’язаний продаж і пакетний продаж
1. Держави-члени повинні дозволяти пакетні продажі, але забороняти прив’язані продажі.
2. Незважаючи на параграф 1, держави-члени можуть передбачати, що кредитор може вимагати від споживача або члена його сім’ї чи близького родича:
(a) відкрити або зберігати платіжний або ощадний рахунок, якщо єдиною метою такого рахунку є накопичення коштів для погашення кредиту, обслуговування кредиту, об’єднання ресурсів для того, щоб отримати кредит, або надання додаткової гарантії кредитору на випадок невиконання платіжних зобов’язань;
(b) придбати або зберігати інвестиційний продукт або особистий пенсійний продукт, якщо такий продукт, який в основному пропонує інвестору дохід після виходу на пенсію, також слугує для надання кредиторові додаткового забезпечення на випадок невиконання платіжних зобов’язань або для накопичення коштів для погашення кредиту, обслуговування кредиту або об’єднання ресурсів для того, щоб отримати кредит;
(c) укласти окремий кредитний договір в поєднанні із кредитним договором за спільної власності для того, щоб отримати кредит.
3. Незважаючи на параграф 1, держави-члени можуть дозволяти прив’язані продажі, якщо кредитор може довести відповідним компетентним органам, що пропоновані прив’язані продукти або категорії продуктів (які пропонують на взаємно подібних умовах та які не доступні окремо) вочевидь вигідні споживачам, враховуючи доступність та ціни на відповідні продукти, пропоновані на ринку. Цей параграф застосовується тільки до продуктів, які реалізують після 20 березня 2014 року.
4. Держави-члени можуть дозволяти кредиторам вимагати від споживача оформити страховий поліс, пов’язаний з кредитним договором. У таких випадках держави-члени повинні забезпечити, щоб кредитор приймав такий страховий поліс від постачальника, який не є постачальником, якому він віддає перевагу, якщо рівень гарантії такого полісу еквівалентний рівню полісу, який запропонував кредитор.