Предмет та сфера застосування
1. Ця Директива стосується певних способів використання сирітських творів загальнодоступними бібліотеками, освітніми установами і музеями, а також архівами, установами зі збереження кіно- чи аудіоспадщини й організаціями суспільного мовлення, які мають осідок у державах-членах, з метою досягнення цілей, пов’язаних з їх місіями, які становлять суспільний інтерес.
2. Цю Директиву застосовують до:
(a) творів, опублікованих у формі книг, вісників, газет, журналів або інших видів письмового матеріалу, що містяться в колекціях загальнодоступних бібліотек, освітніх установ чи музеїв, а також у колекціях архівів або установ зі збереження кіно- чи аудіоспадщини;
(b) кінематографічних чи аудіовізуальних творів та фонограм, що містяться в колекціях загальнодоступних бібліотек, освітніх установ чи музеїв, а також у колекціях архівів або установ зі збереження кіно- чи аудіоспадщини; та
(c) кінематографічних чи аудіовізуальних творів та фонограм, виготовлених організаціями суспільного мовлення до 31 грудня 2002 року включно, які містяться в їхніх архівах;
які захищені авторським правом чи суміжними правами, та які були вперше опубліковані в державі-члені або, за відсутності публікації, які були вперше трансльовані в державі-члені.
3. Ця Директива також застосовується до творів і фонограм, згаданих у параграфі 2, які не були опубліковані або трансльовані, проте загальний доступ до яких був забезпечений організаціями, згаданими в параграфі 1, за згодою правоволодільців, якщо доцільно припустити, що правоволодільці не висловили б заперечень щодо способів використання, зазначених у статті 6. Держави-члени можуть обмежити застосування цього параграфа до творів і фонограм, які були передані на зберігання до таких організацій до 29 жовтня 2014 року.
4. Ця Директива також застосовується до творів та інших захищених об’єктів, які вставлені чи включені до творів чи фонограм, згаданих у параграфах 2 і 3, або є невід’ємною частиною таких творів чи фонограм.
5. Ця Директива не перешкоджає застосуванню будь-яких механізмів стосовно управління правами на національному рівні.