1. Згідно зі статтею 2(4), проекти, зазначені в додатку I, підлягають оцінюванню згідно зі статтями 5-10.
2. Згідно зі статтею 2(4), для проектів, зазначених у додатку II, держави-члени повинні визначити, чи проект підлягає оцінюванню згідно зі статтями 5-10. Держави-члени визначають це за допомогою:
(a) експертизи в індивідуальному порядку;
або
(b) порогових значень чи критеріїв, встановлених відповідною державою-членом.
Держави-члени можуть вирішити застосовувати обидві процедури, зазначені в пунктах (a) та (b).
3. У ході проведення експертизи в індивідуальному порядку або встановлення порогових значень чи критеріїв для цілей параграфа 2, необхідно враховувати відповідні критерії відбору, визначені в додатку III. Держави-члени можуть встановити порогові значення чи критерії для визначення випадків, коли проекти не підлягають визначенню згідно з параграфами 4 і 5 або оцінюванню впливу на довкілля, та/або порогові значення чи критерії для визначення випадків, коли проекти в будь-якому випадку підлягають оцінюванню впливу на довкілля без визначення, визначеного згідно з параграфами 4 та 5.
4. Якщо держави-члени вирішують вимагати визначення для проектів, зазначених у додатку II, організатор повинен надати інформацію про характеристики проекту та його потенційний значний вплив на довкілля. Детальний перелік інформації, яка підлягає наданню, визначений у додатку II.A. Організатор повинен враховувати, у відповідних випадках, доступні результати інших відповідних оцінювань впливу на довкілля, виконаних згідно із актами законодавства Союзу, іншими ніж ця Директива. Організатор також може надати опис будь-яких особливостей проекту та/або заходів, передбачених для уникнення або запобігання тому, що в іншому випадку могло би становити значний негативний вплив на довкілля.
5. Компетентний орган повинен здійснювати визначення на основі інформації, наданої організатором згідно з параграфом 4, з урахуванням, у відповідних випадках, результатів попередніх перевірок або оцінювань впливу на довкілля, проведених згідно з актами законодавства Союзу, іншими ніж ця Директива. Визначення повинне бути доступне для громадськості та:
(a) якщо ухвалено рішення про необхідність оцінювання впливу на довкілля, у ньому повинні бути вказані основні причини, у зв’язку з якими вимагається таке оцінювання, із зазначенням відповідних критеріїв, вказаних у додатку III; або
(b) якщо ухвалено рішення про відсутність необхідності оцінювання впливу на довкілля, у ньому повинні бути вказані основні причини, у зв’язку з якими таке оцінювання не вимагається, із зазначенням відповідних критеріїв, вказаних у додатку III, та, якщо це пропонується організатором, повинні бути вказані будь-які особливості проекту та/або заходи, передбачені для уникнення або запобігання тому, що в іншому випадку могло би становити значний негативний вплив на довкілля.
6. Держави-члени повинні забезпечити, щоб компетентний орган здійснив визначення якомога швидше, протягом періоду часу, що не перевищує 90 днів з дати, коли організатор подав усю інформацію, що вимагається відповідно до параграфа 4. У виняткових випадках, які, наприклад, пов’язані із характером, складністю, розташуванням або розміром проекту, компетентний орган може продовжити строк визначення; у такому разі компетентний орган повинен повідомити організатору в письмовій формі причини, які обґрунтовують продовження строку, і дату очікуваного визначення.