Зміни і доповнення до Директиви 2006/116/ЄС
До Директиви 2006/116/ЄС внести такі зміни і доповнення:
(1) Статтю 1 доповнити параграфом такого змісту:
«7. Строк охорони музичного твору з текстом спливає через 70 років після смерті останньої із зазначених далі осіб, незалежно від того, чи вказано таких осіб як співавторів: автор тексту та композитор музичного твору за умови, що обидва внески були спеціально створені для відповідного музичного твору з текстом.».
(2) До статті 3 внести такі зміни:
(a) у параграфі 1 друге речення викласти в такій редакції:
«Однак,
- якщо запис виконання, що не є фонограмою, було правомірно опубліковано або правомірно доведено до загального відома протягом такого строку, строк дії таких прав спливає через 50 років із дати першого такого опублікування або першого такого доведення до загального відома, залежно від того, яка з цих дат настає раніше,
- якщо запис виконання на фонограмі було правомірно опубліковано або правомірно доведено до загального відома протягом такого строку, строк дії таких прав спливає через 70 років із дати першого такого опублікування або першого такого доведення до загального відома, залежно від того, яка з цих дат настає раніше.»;
(b) у другому та третьому реченнях параграфа 2 число «50» замінити на «70»;
(c) текст доповнити параграфами такого вмісту:
«2a. Якщо через 50 років після правомірного опублікування фонограми або, у разі її неопублікування, через 50 років після її правомірного доведення до загального відома виробник фонограми не пропонує копій фонограми для продажу в достатній кількості або не доводить їх до загального відома за допомогою засобів дротового або бездротового зв’язку в такий спосіб, щоб громадськість мала до неї доступ з обраного нею місця та в обраний нею час, виконавець може розірвати договір, за яким виконавець передав або відчужив свої права на запис свого виконання виробнику фонограми (далі - «договір про передачу або відчуження прав»). Право на розірвання договору про передачу або відчуження прав може бути реалізоване, якщо виробник протягом року з моменту повідомлення виконавцем про свій намір розірвати договір про передачу або відчуження прав відповідно до попереднього речення не виконує обидві дії з використання, зазначених у тому самому реченні. Виконавець не може відмовитися від цього права на розірвання договору. Якщо фонограма містить запис виконань декількох виконавців, вони можуть розірвати свої договори про передачу або відчуження прав відповідно до застосовного національного права. Якщо договір про передачу або відчуження прав розривають відповідно до цього параграфа, строк дії права виробника фонограми на фонограму закінчується.
2b. Якщо договір про передачу або відчуження прав надає виконавцю право вимагати одноразової винагороди, виконавець має право отримувати річну додаткову винагороду від виробника фонограми за кожен повний рік після закінчення 50-го року з моменту її правомірного опублікування або, у разі неопублікування, 50-го року з моменту її правомірного доведення до загального відома. Виконавець не може відмовитися від права на отримання такої щорічної додаткової винагороди.
2c. Загальна сума, яку повинен відкладати виробник фонограми для виплати щорічної додаткової винагороди, згаданої в параграфі 2b, повинна відповідати 20% доходу, що його отримав такий виробник фонограми протягом року, що передував тому, за який виплачують зазначену винагороду, від відтворення, розповсюдження та надання відповідної фонограми після 50-го року з моменту її правомірного опублікування або, за відсутності такого опублікування, 50-го року з моменту її правомірного доведення до загального відома.
Держави-члени повинні забезпечити, щоб виробники фонограм були зобов’язані на запит надавати виконавцям, які мають право на щорічну додаткову винагороду, згадану в параграфі 2b, будь-яку інформацію, яка може бути необхідною для забезпечення виплати такої винагороди.
2d. Держави-члени повинні забезпечити, щоб правом на отримання річної додаткової винагороди, згаданим у параграфі 2b, управляли організації колективного управління.
2e. Якщо виконавець має право на регулярні виплати, ані авансові виплати, ані будь-які визначені договором відрахування не підлягають вирахуванню з виплат, здійснених виконавцю після закінчення 50-го року після правомірного опублікування фонограми або, у разі неопублікування, 50-го року після її правомірного доведення до загального відома.».
(3) Статтю 10 доповнити параграфами такого змісту:
«5. Статтю 3(1)-(2e) у редакції, чинній станом на 31 жовтня 2011 року, застосовують до записів виконань і фонограм, щодо яких виконавець і виробник фонограми досі перебувають під охороною на підставі зазначених положень у редакції, чинній станом на 30 жовтня 2011 року, станом на 1 листопада 2013 року, а також до записів виконань і фонограм, створених після зазначеної дати.
6. Статтю 1(7) застосовують до музичних творів із текстом, у яких принаймні музична частина або текст перебувають під охороною принаймні в одній із держав-членів станом на 1 листопада 2013 року, а також до музичних творів із текстом, створених після зазначеної дати.
Перший підпараграф цього параграфа не обмежує будь-яких дій із використання, виконаних до 1 листопада 2013 року. Держави-члени повинні ухвалити необхідні положення для охорони, зокрема, набутих прав третіх сторін.».
(4) Текст доповнити статтею такого змісту:
« Стаття 10a
Перехідні заходи
1. За відсутності чітких договірних положень про інше, договір про передачу або відчуження прав, укладений до 1 листопада 2013 року, вважають таким, що продовжує діяти і після припинення строку охорони виконавця відповідно до статті 3(1) у редакції, чинній станом на 30 жовтня 2011 року.
2. Держави-члени можуть передбачити можливість внесення змін до договорів про передачу або відчуження прав, які надають виконавцю право на регулярні виплати та укладені до 1 листопада 2013 року, після закінчення 50-го року після правомірного опублікування фонограми або, за відсутності такого опублікування, 50-го року після її правомірногодоведення до загального відома.».