Без обмеження статті 4, держави-члени можуть, із належним дотриманням права Союзу, встановлювати вимоги, які відрізняються від зазначених у статті 20(2) та статті 23 щодо телевізійного мовлення, призначеного тільки для національної території, яке не може безпосередньо або опосередковано отримуватися громадськістю в одній або більше інших державах-членах.