1. Компетентні органи не повинні надавати керуючим компаніям авторизацію на започаткування діяльності, доки їм не нададуть інформацію про акціонерів або учасників, незалежно від того, чи вони є прямими чи непрямими, фізичними чи юридичними особами, що мають істотну участь, і про розмір такої участі. Компетентні органи відмовляють у наданні авторизації, якщо, з огляду на потребу забезпечити надійне та розумне управління керуючою компанією, вони не переконалися у придатності акціонерів або учасників, зазначених у першому підпараграфі.
2. У випадку філій керуючих компаній, зареєстрований офіс яких розташований за межами Співтовариства і які розпочинають або ведуть діяльність, держави-члени не повинні застосовувати положення, які призводять до застосування більш сприятливого режиму, ніж режим, який застосовується до філій керуючих компаній, зареєстровані офіси яких розташовані в державах-членах.
3. З компетентними органами інших відповідних держав-членів повинні бути проведені консультації до надання авторизації будь-якій керуючій компанії, яка є одним із таких суб’єктів:
(a) дочірньою компанією іншої керуючої компанії, інвестиційної фірми, кредитної установи або страхової компанії, авторизованої в іншій державі-члені;
(b) дочірньою компанією материнської компанії іншої керуючої компанії, інвестиційної фірми, кредитної установи або страхової компанії, авторизованої в іншій державі-члені; або
(c) компанією, що контролюється тими самими фізичними або юридичними особами, які контролюють іншу керуючу компанію, інвестиційну фірму, кредитну установу або страхову компанію, авторизовану в іншій державі-члені.
СЕКЦІЯ 2
Відносини з третіми країнами