Статус розслідувань щодо безпеки
1. Держави-члени визначають, згідно з їхніми правовими системами, правовий статус розслідування щодо безпеки таким чином, щоб такі розслідування можна було проводити якомога дієвіше та оперативніше.
Держави-члени повинні забезпечувати, згідно зі своїм законодавством та, у відповідних випадках, шляхом співпраці з органами, відповідальними за судове розслідування, щоб розслідування щодо безпеки:
(a) були незалежними від кримінальних чи інших паралельних розслідувань, які проводять для визначення відповідальності або встановлення винних осіб; та
(b) не були невиправдано унеможливлені, призупинені чи відкладені через такі розслідування.
2. Згідно з рамкою постійної співпраці, згаданою в статті 10, правила, встановлювані державами-членами, повинні включати положення, що дозволяють:
(a) співпрацю та взаємну допомогу в розслідуваннях щодо безпеки, які проводять інші держави-члени, або в делегуванні іншій державі-члену завдання з очолювання такого розслідування відповідно до статті 7; та
(b) координацію діяльності їхніх відповідних слідчих органів мірою, необхідною для досягнення цілі цієї Директиви.