1. Без обмеження параграфів 2 і 3, держави-члени забороняють стосовно усіх видів птахів, зазначених у статті 1, продаж, перевезення з подальшим продажем, утримання з подальшим продажем та виставлення на продаж живих чи мертвих птахів та будь-яких швидко розпізнаваних частин або деривативів таких птахів.
2. Види діяльності, зазначені у параграфі 1, не забороняються стосовно видів, зазначених у частині А додатка III, за умови, що ці птахи були законно вбиті чи відловлені, або законно отримані іншим шляхом.
3. Держави-члени можуть у межах своєї території дозволяти, із певними обмеженнями, види діяльності, зазначені у параграфі 1, стосовно видів, зазначених у частині В додатка III, за умови, що ці птахи були законно вбиті чи відловлені, або законно отримані іншим шляхом.
Держави-члени, що бажають надати такий дозвіл, перш за все, проводять консультації з Комісією щодо проведення спільного дослідження з метою визначити, чи реалізація особин таких видів позначиться, або ймовірно могла би позначитися на рівнях популяції, географічному поширенні чи рівні відтворювання видів, що перебувають під загрозою зникнення у межах Співтовариства. Якщо таке дослідження встановить, що планований дозвіл, на думку Комісії, призведе до загрози для будь-яких вищезгаданих видів або створить умови для виникнення такої загрози, Комісія надає обґрунтовану рекомендацію заінтересованій державі-члену з висловленням заперечення проти реалізації таких видів. Якщо Комісія встановить, що не існує такого ризику, вона, відповідно, інформує про це заінтересовану державу-член.
Рекомендація Комісії публікується в Офіційному віснику Європейського Союзу .
Держави-члени, що надають дозвіл згідно з цим параграфом, регулярно перевіряють, чи продовжують виконуватися умови надання такого дозволу.