Держави-члени вживають необхідних заходів для підтримання популяції видів, зазначених у статті 1, на рівні, що відповідає, зокрема, екологічним, науковим та культурним вимогам, враховуючи при цьому економічні і рекреаційні вимоги, або для адаптації популяції цих видів до такого рівня.