Угоди з третіми країнами
1. Комісія може подавати до Ради пропозиції щодо укладення угод з однією або більше третіх країн стосовно методів здійснення нагляду за:
(a) перестраховими компаніями третіх країн, які здійснюють перестрахову діяльність у Співтоваристві;
(b) перестраховими компаніями Співтовариства, які здійснюють перестрахову діяльність на території третьої країни.
2. Угоди, зазначені в параграфі 1, зокрема, повинні бути спрямовані на забезпечення, на умовах еквівалентності пруденційного регулювання, ефективного доступу перестрахових компаній до ринку на території кожної договірної сторони та взаємного визнання наглядових правил і практик у сфері перестрахування. Вони також повинні бути спрямовані на забезпечення:
(a) здатності наглядових органів держав-членів отримувати інформацію, необхідну для здійснення нагляду за перестраховими компаніями, головні офіси яких розташовані у Співтоваристві і які здійснюють діяльність на території відповідних третіх країн;
(b) здатності наглядових органів третіх країн отримувати інформацію, необхідну для здійснення нагляду за перестраховими компаніями, головні офіси яких розташовані на їхній території і які здійснюють діяльність у Співтоваристві.
3. Без обмеження статті 300(1) і (2) Договору, Комісія повинна, за підтримки Європейського комітету зі страхування та професійних пенсій, вивчити результати укладення угод, зазначеного в параграфі 1 цієї статті, і ситуацію, що склалася.