Делеговані акти і регуляторні та імплементаційні технічні стандарти стосовно статей 103-109
1. Комісія ухвалює делеговані акти згідно зі статтею 301a, у яких передбачаються:
(a) стандартна формула згідно зі статтями 101 і 103-109;
(b) будь-які підмодулі, які необхідні або які точніше охоплюють ризики, включені у відповідні модулі ризику, зазначені у статті 104, а також будь-які подальші оновлення;
(c) методи, припущення та стандартні параметри, які підлягають калібруванню з довірчим рівнем, зазначеним у статті 101(3), і які повинні використовуватися при розрахуванні кожного модуля або підмодуля ризику, що входить до базової вимоги до капіталу платоспроможності, встановленої у статтях 104, 105 і 304, симетричне коригування та відповідний період часу, виражений у місяцях, як зазначено у статті 106, а також належний підхід до інтеграції методу, зазначеного у статті 304, до вимоги до капіталу платоспроможності, розрахованої згідно зі стандартною формулою;
(d) параметри кореляції, у тому числі, за необхідності, параметри, визначені в додатку IV, і процедури оновлення таких параметрів;
(e) якщо страхові та перестрахові компанії використовують методи пом’якшення ризиків, методи та припущення, які повинні використовуватися для оцінювання змін профілю ризику відповідної компанії та для коригування розрахування вимоги до капіталу платоспроможності;
(f) якісні критерії, яким повинні відповідати методи пом’якшення ризиків, зазначені в пункті (e), щоб забезпечити ефективну передачу ризику третій особі;
(fa) метод і параметри, які повинні використовуватися при оцінюванні вимоги до капіталу для покриття ризику дефолту контрагента у випадку експозицій кваліфікованих центральних контрагентів; такі параметри повинні забезпечувати узгодженість із підходом до таких експозицій у випадку кредитних і фінансових установ у розумінні статті 4(1)(1) і (26) Регламенту (ЄС) № 575/2013;
(g) методи та параметри, які повинні використовуватися при оцінюванні вимоги до капіталу для покриття операційного ризику, визначеної у статті 107, включно з відсотком, зазначеним у статті 107(3);
(h) методи та коригування, які повинні використовуватися для відображення обмеженого обсягу диверсифікації ризиків страхових і перестрахових компаній стосовно відокремлених коштів;
(i) метод, який повинен використовуватися при розрахуванні коригування на спроможність технічних резервів і відстрочених податків поглинати збитки, як встановлено у статті 108;
(j) піднабір стандартних параметрів у модулях андеррайтингового ризику для страхування життя, видів страхування, інших ніж страхування життя, і медичного страхування, які можуть бути замінені специфічними для компанії параметрами, як визначено у статті 104(7);
(k) стандартизовані методи, які повинні використовуватися страховою або перестраховою компанією для розрахування специфічних для компанії параметрів, зазначених у пункті (j), а також будь-які критерії, що стосуються повноти, достовірності та відповідності використовуваних даних, які повинні бути дотримані до затвердження наглядовими органами, і процедура такого затвердження;
(l) спрощені розрахунки, передбачені для певних підмодулів і модулів ризику, а також критерії, яким зобов’язані відповідати страхові та перестрахові компанії, у тому числі кептивні страхові та перестрахові компанії, щоб мати право користуватися кожним із таких спрощень, як визначено у статті 109;
(m) підхід, який повинен використовуватися до пов’язаних компаній у розумінні статті 212 при розрахуванні вимоги до капіталу платоспроможності, зокрема, при розрахуванні підмодуля ризику власного капіталу, зазначеного у статті 105(5), з урахуванням ймовірного зниження волатильності вартості таких пов’язаних компаній, що виникає зі стратегічного характеру таких інвестицій і впливу компанії-учасника на такі пов’язані компанії;
(n) способи використання зовнішніх кредитних оцінок установ зовнішнього кредитного оцінювання при розрахуванні вимоги до капіталу платоспроможності згідно зі стандартною формулою і розподіл зовнішніх кредитних оцінок за шкалою рівнів кредитної якості, зазначений у статті 109a(1), що має узгоджуватися з використанням зовнішніх кредитних оцінок установ зовнішнього кредитного оцінювання при розрахуванні вимог до капіталу для кредитних установ, як означено у статті 4(1)(1) Регламенту (ЄС) № 575/2013, і фінансових установ, як означено у статті 4(1)(26) зазначеного Регламенту;
(o) детальні критерії для індексу акцій, зазначеного у статті 109a(2)(c);
(p) детальні критерії коригувань для валют, прив’язаних до євро, для цілей спрощення розрахування підмодуля валютного ризику, зазначеного у статті 109a(2)(d);
(q) умови категоризації регіональних урядів і місцевих органів, зазначених у статті 109a(2)(a).
2. З метою забезпечення однакових умов застосування цієї статті EIOPA розробляє проекти імплементаційних технічних стандартів щодо процедур затвердження наглядовими органами специфічних для компанії параметрів, зазначених у пункті (k) параграфа 1.
EIOPA повинен надати Комісії такі проекти імплементаційних технічних стандартів до 31 жовтня 2014 року.
Комісії надано повноваження ухвалювати імплементаційні технічні стандарти, зазначені у першому підпараграфі, згідно зі статтею 15 Регламенту (ЄС) № 1094/2010.
3. До 31 грудня 2020 року Комісія повинна провести оцінювання відповідності методів, припущень і стандартних параметрів, які використовуються при розрахуванні вимоги до капіталу платоспроможності за стандартною формулою. Зокрема, у ході такого оцінювання необхідно враховувати показники будь-якого класу активів і фінансових інструментів, поведінку інвесторів у такі активи та фінансові інструменти, а також тенденції розвитку міжнародних стандартів у сфері фінансових послуг. Перегляд окремих класів активів може бути пріоритетним. Комісія повинна подати Європейському Парламенту і Раді звіт, який, у відповідних випадках, супроводжується пропозиціями про внесення змін до цієї Директиви або до делегованих чи імплементаційних актів, ухвалених відповідно до цієї Директиви.
4. Щоб забезпечити послідовну гармонізацію стосовно вимоги до капіталу платоспроможності, EIOPA, згідно зі статтею 301b, розробляє проекти регуляторних технічних стандартів для визначення кількісних лімітів і критеріїв прийнятності активів, якщо відповідні ризики належним чином не охоплені підмодулем.
Комісії делеговано повноваження ухвалювати регуляторні технічні стандарти, зазначені в першому підпараграфі, згідно зі статтями 10-14 Регламенту (ЄС) № 1094/2010.
Такі регуляторні технічні стандарти застосовуються до активів, які покривають технічні резерви, за винятком активів, утримуваних у зв’язку з договорами страхування життя, інвестиційний ризик за якими несуть володільці страхових полісів. Вони повинні переглядатися Комісією з урахуванням змін стандартної формули та змін на фінансових ринках.
Підсекція 3
Повні та часткові внутрішні моделі для розрахування вимоги до капіталу платоспроможності