Зміни до Директиви 2002/22/ЄС (Директива про універсальну послугу)
Внести до Директиви 2002/22/ЄС (Директива про універсальну послугу) такі зміни:
1) Текст статті 1 викласти в такій редакції:
« Стаття 1
Предмет та сфера застосування
1. У рамках Директиви 2002/21/ЄС (Рамкова директива) ця Директива стосується надання кінцевим користувачам електронних комунікаційних мереж та послуг. Метою є забезпечення на всій території Співтовариства загальнодоступних послуг хорошої якості за допомогою дієвої конкуренції та вибору, а також подолання обставин, за яких ринок не задовольняє належним чином потреби кінцевих користувачів. Директива також містить положення щодо деяких аспектів термінального обладнання, в тому числі положення, спрямовані на полегшення доступу для кінцевих користувачів з інвалідністю.
2. Ця Директива встановлює права кінцевих користувачів і відповідні зобов’язання підприємств, що надають загальнодоступні електронні комунікаційні мережі та послуги. Що стосується забезпечення надання універсальної послуги в умовах відкритих та конкурентних ринків, ця Директива визначає мінімальний набір послуг визначеної якості, до яких мають доступ усі кінцеві користувачі за помірною ціною з огляду на конкретні національні обставини, без викривлення конкуренції. Ця Директива також встановлює зобов’язання щодо надання певних обов’язкових послуг.
3. Ця Директива не вимагає і не забороняє умови, що встановлюються надавачами загальнодоступних електронних комунікацій та послуг, що обмежують доступ кінцевих користувачів до послуг і застосунків та/або їх використання, якщо це дозволено відповідно до національного права та не порушує право Співтовариства, але встановлює зобов’язання надавати інформацію про такі умови. Національні інструменти щодо доступу кінцевих користувачів до послуг і застосунків через електронні комунікаційні мережі або користування ними повинні поважати фундаментальні права і свободи фізичних осіб, у тому числі щодо приватності та належної правової процедури, як це визначено в статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини та фундаментальних свобод.
4. Положення цієї Директиви щодо прав кінцевих користувачів необхідно застосовувати без обмеження правил Співтовариства щодо захисту прав споживачів, зокрема Директив 93/13/EC та 97/7/ЄС, а також національних правил відповідно до права Співтовариства.»;
2) Текст статті 2 викласти в такій редакції:
(a) пункт (b) видалити;
(b) пункти (c) і (d) викласти в такій редакції:
«(c) «загальнодоступна телефонна послуга» означає послугу, доступну громадськості для здійснення і прийому, прямо або опосередковано, національних або національних і міжнародних викликів через один або декілька номерів національного або міжнародного плану телефонної нумерації;
(d) «географічний номер» означає номер з національного плану нумерації, частина номерної структури якого має географічне значення, яке використовується для маршрутизації викликів до фізичного місця розташування пункту закінчення мережі (NTP);»;
(c) пункт (e) видалити;
(d) пункт (f) викласти в такій редакції:
«(f) «негеографічний номер» означає номер з національного плану нумерації, який не є географічним номером. Brn включає в себе, між іншим, мобільні, безкоштовні номери, а також номери з преміум-тарифом.»;
3) Текст статті 4 викласти в такій редакції:
« Стаття 4
Надання доступу у фіксованому місці та надання телефонних послуг
1. Держави-члени повинні забезпечувати виконання всіх обґрунтованих запитів на підключення до комунікаційної мережі загального користування у фіксованому місці щонайменше одним підприємством.
2. Таке надане підключення повинно підтримувати передачу голосу, факсиміле та даних з такою швидкістю їх передачі, яка є достатньою для забезпечення функціонального доступу до мережі Інтернет, з урахуванням переважаючих технологій, які використовує більшість абонентів, а також технологічної здійсненності.
3. Держави-члени повинні забезпечувати виконання щонайменше одним підприємством усіх обґрунтованих вимог щодо надання загальнодоступної послуги телефонного зв’язку через мережеве з’єднання, зазначене в параграфі 1, що дозволяє здійснювати та отримувати національні та міжнародні виклики.»;
4) Текст статті 5(2) викласти в такій редакції:
«2. Довідники, зазначені в параграфі 1, повинні містити всіх абонентів загальнодоступних телефонних послуг, відповідно до положень статті 12 Директиви Європейського Парламенту і Ради 2002/58/ЄС від 12 липня 2002 року про опрацювання персональних даних і захист приватності у сфері електронних комунікацій (Директива про приватність та електронні комунікації) (*).
__________
(*) ОВ L 201, 31.07.2002, с. 37».
5) назву статті 6 і пункт 6(1) викласти у такій редакції:
«Таксофони та інші точки доступу до голосової телефонії загального користування
1. Держави-члени повинні забезпечувати можливість національних регуляторних органів накладати зобов’язання на підприємства щодо забезпечення надання таксофонів та інших точок доступу до голосової телефонії загального користування для задоволення обґрунтованих потреб кінцевих користувачів з точки зору географічного покриття, кількості телефонних апаратів або інших точок доступу, доступності для кінцевих користувачів з інвалідністю та якості послуг.»;
6) Текст статті 7 викласти в такій редакції:
« Стаття 7
Заходи для кінцевих споживачів з інвалідністю
1. Якщо у главі IV не вказані вимоги, що забезпечують рівнозначний ефект, держави-члени повинні вживати спеціальні заходи для забезпечення рівнозначності доступу до зазначених у статті 4(3) і статті 5 послуг та їх цінової доступності кінцевим користувачам з інвалідністю такому рівню, який отримують інші кінцеві користувачі. Держави-члени можуть зобов’язати національні регуляторні органи оцінювати загальну потребу і конкретні вимоги, у тому числі обсяг і конкретну форму таких спеціальних заходів для кінцевих користувачів з інвалідністю.
2. Держави-члени можуть вживати спеціальні заходи, зважаючи на національні обставини, щоб забезпечити кінцевим користувачам з інвалідністю можливість вибору підприємств і надавачів послуг, доступних для більшості кінцевих користувачів.
3. Вживаючи заходів, зазначених в параграфах 1 і 2, держави-члени повинні заохочувати дотримання відповідних стандартів або специфікацій, опублікованих відповідно до статей 17 і 18 Директиви 2002/21/ЄС (Рамкова директива).»;
7) статтю 8 доповнити таким абзацом:
«3. Якщо підприємство, призначене відповідно до параграфа 1, має намір передати значну частину або всі активи своєї локальної мережі доступу на користь окремої юридичної особи з іншим власником, воно своєчасно повідомляє про це заздалегідь національний регуляторний орган для того, щоб дозволити такому органу оцінити вплив запланованої транзакції на надання доступу у фіксованим місці та телефонних послуг відповідно до статті 4. Національний регуляторний орган може накладати, змінювати або скасовувати спеціальні зобов’язання відповідно до статті 6(2) Директиви 2002/20/ЄС (Директива про авторизацію).»;
8) Текст статті 9(1) і (2) викласти в такій редакції:
«1. Національні регуляторні органи повинні здійснювати моніторинг розвитку та рівня роздрібних тарифів на послуги, зазначені у статтях 4-7, які підпадають під зобов’язання щодо надання універсальної послуги, що їх або надають призначені підприємства або вони є доступними на ринку, якщо жодне підприємство не призначено щодо таких послуг, зокрема, що стосується національних споживчих цін і доходів.
2. Держави-члени можуть, з огляду на національні обставини, вимагати від призначених підприємств надавати споживачам тарифні опції або пакети послуг, відмінні від тих, що надаються за звичайних комерційних умов, зокрема для забезпечення відсутності перешкод для користувачів з низькими доходами або з особливими соціальними потребами стосовно доступу до мережі, зазначеної в статті 4(1), або використання послуг, зазначених у статті 4(3) і статтях 5, 6 і 7 відповідно до зобов’язань щодо надання універсальної послуги, яку надають призначені підприємства.»;
9) Текст статті 11(4) викласти в такій редакції:
«4. Національні регуляторні органи повинні бути в змозі встановлювати цільові показники для підприємств із зобов’язаннями щодо надання універсальної послуги. При цьому національні регуляторні органи повинні враховувати погляди заінтересованих сторін, зокрема, як зазначено в статті 33.»;
10) назву глави III викласти в такій редакції:
РЕГУЛЯТОРНИЙ КОНТРОЛЬ ПІДПРИЄМСТВ ЗІ ЗНАЧНОЮ РИНКОВОЮ ВЛАДОЮ НА КОНКРЕТНИХ РОЗДРІБНИХ РИНКАХ »;
11) Статтю 16 видалити;
12) Текст статті 17 викласти в такій редакції:
(a) параграф 1 викласти в такій редакції:
«1. Держави-члени повинні забезпечувати накладання національними регуляторними органами відповідних регулятивних зобов’язань на підприємства, визначені як такі, що мають значну ринкову владу на даному роздрібному ринку згідно зі статтею 14 Директиви 2002/21/ЄС (Рамкова директива), якщо:
(a) у результаті аналізу ринку, проведеного відповідно до статті 16 Директиви 2002/21/ЄС (Рамкова директива), національний регуляторний орган встановив, що даний роздрібний ринок, визначений відповідно до статті 15 зазначеної Директиви, не є ефективно конкурентним; та
(b) національний регуляторний орган робить висновок про те, що зобов’язання, накладені згідно зі статтями 9-13 Директиви 2002/19/ЄС (Директива про доступ), не призведуть до досягнення цілей, встановлених у статті 8 Директиви 2002/21/ЄС (Рамкова директива).»;
(b) параграф 3 видалити;
13) статті 18 і 19 видалити;
14) текст статей 20 - 23 викласти в такій редакції:
« Стаття 20
Договори
1. Держави-члени повинні забезпечувати, щоб споживачі та інші кінцеві користувачі під час замовлення послуг, що забезпечують підключення до комунікаційної мережі загального користування та/або загальнодоступних електронних комунікаційних послуг на вимогу мали право укласти договір із підприємством чи підприємствами, які надають таке підключення та/або послуги. У договорі необхідно зазначати в чіткій, зрозумілій та легкодоступні формі щонайменше наступне:
(a) ідентифікаційні дані і адресу підприємства;
(b) послуги, що надаються, зокрема,
- чи надається доступ до служб екстреної допомоги та інформація про місцезнаходження особи, що здійснює виклик, та чи існують будь-які обмеження щодо надання послуг екстреної допомоги відповідно до статті 26,
- інформація про будь-які інші умови, що обмежують доступ до послуг та застосунків та/або їх використання у разі, якщо такі умови дозволені національним законодавством відповідно до права Співтовариства,
- запропоновані мінімальні рівні якості послуг, а саме час на початкове підключення та, у відповідних випадках, інші параметри якості послуг, визначені національними регуляторними органами,
- інформація про будь-які процедури, запроваджені підприємством для вимірювання трафіку та керування ним з тим, щоби запобігти завантаженню та перевантаженню мережевої лінії зв’язку, а також інформація про те, яким чином такі процедури можуть вплинути на якість послуги,
- запропоновані типи технічного обслуговування та послуг підтримки користувачів, що надаються, а також засоби зв’язку з такими службами,
- будь-які обмеження, накладені надавачем послуг на використання постаченого термінального обладнання;
(c) у разі існування зобов’язання згідно зі статтею 25 - можливості вибору абонента щодо включення або невключення його (її) персональних даних до телефонного довідника, та відповідні дані;
(d) детальні дані про ціни і тарифи, засоби, за допомогою яких можна отримувати актуальну інформацію про всі застосовувані тарифи і збори на технічне обслуговування, запропоновані способи оплати та будь-які відмінності у вартості, пов’язані зі способами оплати;
(e) строк дії договору та умови для продовження і припинення надання послуг і дії договору, у тому числі:
- будь-яка мінімальна тривалість використання або строк, необхідний для того, щоб скористатися акційними умовами,
- будь-які збори, пов’язані з перенесенням номерів та інших ідентифікаторів,
- будь-які збори, що підлягають сплаті у разі розірвання договору, включно з будь-яким відшкодуванням витрат на термінальне обладнання,
(f) будь-які домовленості щодо компенсації і відшкодування, що їх застосовують, якщо рівні якості послуг не відповідають договірним умовам;
(g) засоби ініціювання процедур щодо врегулювання спорів відповідно до статті 34;
(h) тип заходу, якого може вжити підприємство у відповідь на випадки порушення безпеки або цілісності мереж, або у разі загроз та існування вразливих місць.
Держави-члени можуть також вимагати, щоб договір включав будь-яку інформацію, яку у цих цілях можуть надати відповідні органи публічної влади, щодо використання електронних комунікаційних послуг мереж та послуг для залучення до незаконної діяльності або поширення шкідливого контенту, а також засобів захисту від ризиків для особистої безпеки, приватності та персональних даних, зазначених у статті 21(4), та таких, що мають відношення до послуг, що надаються.
2. Держави-члени повинні забезпечити абонентам право розірвати їхній договір без будь-яких санкцій після повідомлення про зміну договірних умов, запропоновану підприємствами, що надають електронні комунікаційні мережі та/або послуги. Відповідне повідомлення необхідно надсилати абонентам не менше ніж за місяць до внесення будь-яких таких змін, і водночас їх необхідно поінформувати про їхнє право відмовитися від договору, без санкцій, якщо вони не приймають нові умови. Держави-члени повинні забезпечити можливість національних регуляторних органів визначати формат таких повідомлень.