1. Документи і дані, що підлягають розкриттю відповідно до статті 2, повинні бути складені та подані однією з мов, що дозволені законодавством про мови, чинним у державі-члені, що в ній відкрито зазначену в статті 3(1) справу.
2. На додаток до передбаченого статтею 3 обов’язкового розкриття держави-члени повинні дозволити добровільне розкриття зазначених у статті 2 документів і даних відповідно до статті 3 будь-якою офіційною мовою (мовами) Співтовариства.
Держави-члени можуть передбачити необхідність засвідчення перекладу таких документів і даних.
Держави-члени вживають необхідних заходів для полегшення доступу третіх осіб до добровільно розкритих перекладів.
3. На додаток до передбаченого статтею 3 обов’язкового розкриття та передбаченого параграфом 2 цієї статті добровільного розкриття держави-члени можуть дозволити розкривати відповідні документи і дані згідно зі статтею 3 будь-якою іншою мовою (мовами).
Держави-члени можуть передбачити необхідність засвідчення перекладу таких документів і даних.
4. У випадках розбіжностей між розкритими офіційними мовами реєстру документами і даними та добровільно розкритим перекладом не допускається покликання на останній у відносинах з третіми особами. Утім, треті особи можуть покликатись на добровільно розкриті переклади, якщо тільки компанія не доведе, що такі треті особи знали про текст у редакції, що була предметом обов’язкового розкриття.