Видача дозволів
1. Держави-члени повинні вимагати, щоб будь-яка установа чи підприємство, що мають намір здійснювати оброблення відходів, отримали дозвіл від компетентного органу.
Такі дозволи повинні зазначати принаймні такі дані:
(a) види і кількості відходів, які можуть бути оброблені;
(b) для кожного виду операцій, охоплених дозволом, технічні та будь-які інші вимоги, релевантні для обумовленого об’єкта;
(c) заходи безпеки і застережні заходи, які необхідно вживати;
(d) метод, який необхідно застосовувати для кожного виду операцій;
(e) операції з моніторингу і контролю, які можуть бути необхідні;
(f) положення стосовно закриття об’єкта та післяексплуатаційного догляду, які можуть бути необхідні.
2. Дозволи можуть бути видані на визначений період і бути поновлюваними.
3. Якщо компетентний орган вважає, що передбачуваний метод оброблення відходів є неприйнятним з точки зору охорони довкілля, і зокрема, якщо метод не відповідає положенням статті 13, він відмовляє у видачі дозволу.
4. Будь-який дозвіл, що охоплює спалювання або сумісне спалювання з відновленням енергії, повинен видаватися за умови, що відновлення енергії відбуватиметься з високим рівнем енергетичної ефективності.
5. За умови виконання вимог цієї статті, будь-який дозвіл, виданий згідно з іншим національним законодавством або законодавством Співтовариства, може бути об’єднаний з дозволом, передбаченим параграфом 1, щоб оформити єдиний дозвіл, якщо такий формат дозволяє уникнути непотрібного дублювання інформації і подвійної роботи для оператора або компетентного органу.