Взаємне визнання свідоцтв моряків, виданих іншими державами-членами
1. Кожна держава-член зобов’язана приймати свідоцтва фахівця та документальні докази, видані іншою державою-членом або суб’єктами, нею уповноваженими, у паперовому вигляді або в цифровому форматі, з метою дозволити морякам проходити службу на суднах, що плавають під її прапором.
2. Кожна держава-член зобов’язана визначати кваліфікаційні свідоцтва іншої держави-члена або свідоцтва фахівця іншої держави-члена, видані капітанам та особам командного складу відповідно до правил V/1-1 та V/1-2 додатка I до цієї Директиви, шляхом підтвердження таких свідоцтв на засвідчення їх визнання. Підтвердження свідоцтв на засвідчення їх визнання обмежують посадами, функціями та рівнями кваліфікації або фаху, передбаченими такими свідоцтвами. Підтвердження свідоцтв видають відповідно до пункту 7 правила I/2 Конвенції про ПДНВ лише у разі, якщо виконано всі вимоги Конвенції про ПДНВ. Використовувана форма підтвердження свідоцтв повинна бути такою, яка визначена в пункті 3 розділу A-1/2 Кодексу ПДНВ.
3. З метою дозволити морякам проходити службу на суднах, що плавають під її прапором, кожна держава-член зобов’язана приймати медичні свідоцтва, видані суб’єктами, уповноваженими іншою державою-членом відповідно до статті 11.
4. Приймаюча держава-член забезпечує, щоб рішення, зазначені в параграфах 1, 2 та 3, ухвалювали протягом розумного терміну. Приймаюча держава-член забезпечує, щоб моряки мали право оскаржити будь-яку відмову в підтвердженні або прийнятті дійсного свідоцтва або відсутність будь-якого рішення, відповідно до національного законодавства і процедур, та щоб морякам надавали адекватні консультації та допомогу стосовно таких оскаржень згідно з чинним національним законодавством і процедурами.
5. Без обмеження параграфа 2 цієї статті, компетентні органи приймаючої держави-члена можуть встановлювати додаткові обмеження щодо посад, функцій та рівнів кваліфікації або фаху стосовно прибережних рейсів, як зазначено у статті 7, або щодо альтернативних свідоцтв, виданих згідно з правилом VII/1 додатка I.
6. Без обмеження параграфа 2, приймаюча держава-член може, якщо необхідно, дозволити моряку проходити службу протягом періоду, який не перевищує три місяці, на борту судна, що плаває під її прапором, за умови наявності належного й чинного свідоцтва, виданого й підтвердженого іншою державою-членом, але ще не підтвердженого як визнане відповідною державою-членом.
Документальний доказ того, що заявка на підтвердження свідоцтва була подана до компетентних органів, повинен повсякчас бути доступним за першою вимогою.
7. Приймаюча держава-член повинна забезпечувати, щоб моряки, які подають на визнання свідоцтва щодо посадових обов’язків управлінського рівня, мали належні знання морського законодавства такої держави-члена, відповідні посадовим обов’язкам, які їм дозволено виконувати.