1. Держави-члени забезпечують безкоштовне надання громадськості доступу до сервісів, зазначених у пунктах (a) і (b) статті 11(1).
2. Як відступ від параграфа 1, держави-члени можуть дозволити органу публічної влади, який надає сервіс, зазначений в пункті (b) статті 11(1), справляти плату, якщо така плата забезпечує підтримання наборів просторових даних і відповідних сервісів даних, особливо у випадках залучення дуже великих обсягів часто оновлюваних даних.
3. Дані, доступні через сервіси перегляду, зазначені в пункті (b) статті 11(1), можуть мати форму, що не дозволяє їх вторинне використання у комерційних цілях.
4. Якщо органи публічної влади стягують плату за сервіси, зазначені в пунктах (b), (c) або (e) статті 11(1), держави-члени повинні забезпечити доступність сервісів електронної комерції. Такі сервіси можуть супроводжуватися застереженнями про відмову від відповідальності, електронними ліцензіями або, за необхідності, звичайними ліцензіями.