Схеми збирання
1. Держави-члени забезпечують створення належних схем збирання відходів портативних батарей та акумуляторів. Такі схеми:
(a) повинні надавати змогу кінцевим споживачам позбавлятися відходів портативних батарей або акумуляторів у доступному пункті збирання неподалік від них, враховуючи щільність населення;
(b) повинні вимагати від розповсюджувачів безоплатно приймати відходи портативних батарей або акумуляторів при постачанні портативних батарей або акумуляторів, окрім випадків, коли оцінювання демонструє, що наявні альтернативні схеми є принаймні такими ж ефективними для досягнення екологічних цілей цієї Директиви. Держави-члени оприлюднюють такі оцінювання;
(c) не повинні включати жодної оплати з кінцевих споживачів, коли вони позбавляються від відходів портативних батарей або акумуляторів та не повинні накладати будь-яке зобов'язання щодо придбання нової портативної батареї чи акумулятора;
(d) можуть реалізовуватися разом зі схемами, зазначеними у статті 5(2) Директиви 2002/96/ЄС.
Пункти збирання, створені відповідно до пункту (a) цього параграфа, не підпадають під дію вимог щодо реєстрації або отримання дозволу, викладених у Директиві 2006/12/ЄС або Директиві Ради 91/689/ЄЕС від 12 грудня 1991 року про небезпечні відходи ( - 2).
2. За умови, що схеми відповідають критеріям, перерахованим у параграфі 1, держави-члени можуть:
(a) вимагати від виробників створення таких схем;
(b) вимагати, щоб інші суб’єкти господарювання брали участь у таких схемах;
(c) підтримувати наявні схеми.
3. Держави-члени забезпечують, щоб виробники промислових батарей і акумуляторів або треті особи, які діють за їх дорученням, не відмовлялися приймати відходи батарей і акумуляторів від кінцевих споживачів, незважаючи на їх хімічний склад та походження. Незалежні треті особи також можуть збирати промислові батареї і акумулятори.
4. Держави-члени забезпечують, щоб виробники автомобільних батарей і акумуляторів або треті особи створили схеми збирання відходів автомобільних батарей і акумуляторів безпосередньо від кінцевих споживачів або з доступного пункту збирання неподалік від них, якщо таке збирання не здійснюється за схемами, зазначеними у статті 5(1) Директиви 2000/53/ЄС. У випадку автомобільних батарей та акумуляторів від приватних, некомерційних транспортних засобів, такі схеми не повинні включати жодної оплати з кінцевих споживачів, коли вони позбавляються відходів батарей або акумуляторів, або накладати будь-які зобов'язання щодо придбання нової автомобільної батареї чи акумулятора.