Ст. 11

Чинна редакція, діє з 2006-12-20

Різні положення стосовно обміну, вилучення, заміни й визнання посвідчень водія

1. Якщо власник дійсного національного посвідчення водія, виданого державою-членом, змінив звичайне місце проживання на місце проживання в іншій державі-члені, він може подати заяву з проханням замінити його посвідчення водія еквівалентним посвідченням. Перевіряти, для якої категорії подане на розгляд посвідчення є фактично дійсним, повинна Держава-член, що здійснює обмін.

2. За умови дотримання принципу територіальності кримінального і поліцейського права держава-член, у якій власник посвідчення водія має звичайне місце проживання, може застосовувати свої національні положення щодо обмеження, призупинення, позбавлення або скасування права керувати транспортним засобом до власника посвідчення водія, виданого іншою державою-членом і, якщо необхідно, обмінювати таке посвідчення водія з цією метою.

3. Держава-член, що здійснює обмін, повертає старе посвідчення водія органам влади держави-члена, що його видала, і зазначає підстави для такого обміну.

4. Держава-член відмовляє у виданні посвідчення водія кандидату, чиє посвідчення водія було обмежено, призупинено або вилучено в іншій державі-члені.

Держава-член, на території якої посвідчення водія певної особи обмежено, призупинено або вилучено, відмовляє у визнанні дійсним будь-якого посвідчення водія такої особи, виданого їй іншою державою-членом.

Держава-член також має право відмовити у виданні посвідчення водія кандидату, чиє посвідчення скасовано в іншій державі-члені.

5. Отримати посвідчення водія замість посвідчення, що його було, наприклад, втрачено або вкрадено, можна лише в компетентних органах держави-члена, у якій його власник має звичайне місце проживання; зазначені органи повинні забезпечити видання нового посвідчення водія на підставі інформації, якою вони володіють, або, залежно від обставин, на підставі доказів від компетентних органів держави-члена, яка видала оригінал посвідчення водія.

6. Якщо держава-член обмінює посвідчення водія, видане третьою країною, на посвідчення водія зразка Співтовариства, на посвідченні водія зразка Співтовариства роблять позначку про такий обмін так само, як про будь-яке подальше поновлення або заміну.

Такий обмін може відбутись, тільки якщо посвідчення, видане третьою країною, буде передано компетентним органам держави-члена, що здійснює цей обмін. Якщо власник цього посвідчення, змінюючи своє звичайне місце проживання, переїжджає до іншої держави-члена, їй не потрібно застосовувати принцип взаємного визнання, установлений у статті 2.