Заява, яку необхідно подати заздалегідь у разі переміщення надавача послуг
1. Держави-члени можуть вимагати, щоб у разі переміщення надавача послуг уперше з однієї держави-члена до іншої для надання послуг він повідомляв про це компетентному органу в державі-члені ведення діяльності за допомогою письмової заяви, яку необхідно надати заздалегідь із зазначенням деталей страхування чи інших засобів індивідуального чи колективного захисту, пов’язаних із професійною відповідальністю. Таку заяву необхідно поновлювати один раз на рік, якщо надавач послуг бажає надавати в такій державі-члені послуги на тимчасовій чи нерегулярній основі протягом такого року. Надавач послуг може надавати таку заяву у будь-який спосіб.
2. Крім того, у випадку надання послуг уперше або у разі суттєвих змін у ситуації, обґрунтованій в документах, держави-члени можуть вимагати, щоб подання разом із заявою таких документів:
(a) документа, що підтверджує громадянство надавача послуг;
(b) підтвердження законного осідку власника в державі-члені з ціллю здійснення відповідної діяльності та підтвердження того, що такому власнику не заборонено, навіть тимчасово, займатися такою професійною діяльністю на момент надання підтвердження;
(c) підтвердження професійної кваліфікації;
(d) у випадках, зазначених у пункті (b) статті 5(1) - будь-якого засобу підтвердження того, що надавач послуг здійснював відповідну діяльність принаймні протягом одного року за попередні 10 років;
(e) у випадку професій у секторі безпеки, в секторі охорони здоров’я та професій, пов’язаних із освітою неповнолітніх, у тому числі з доглядом за дитиною та освітою дітей молодшого віку, якщо держава-член цього вимагає від своїх громадян - підтвердження відсутності тимчасового чи остаточного відсторонення від діяльності в межах відповідної професії чи підтвердження відсутності судимості;
(f) у випадку професій, які впливають на безпеку пацієнтів - заяви про рівень володіння заявником мовою, необхідний для здійснення професійної діяльності в державі-члені ведення діяльності;
(g) у випадку професій, що охоплюють види діяльності, зазначені в статті 16, та які були нотифіковані державою-членом відповідно до статті 59(2) - сертифіката щодо характеру та тривалості здійснення діяльності, виданим компетентним органом держави-члена, в якій має осідок надавач послуг.
2a. Після подання надавачем послуг необхідної заяви відповідно до параграфа 1 такий надавач послуг повинен отримати право доступу до діяльності з надання послуг або до здійснення такої діяльності на всій території відповідної держави-члена. Держава-член може вимагати надання додаткової інформації, зазначеної в параграфі 2, стосовно професійних кваліфікацій надавача послуг, якщо:
(a) на частинах території такої держави-члена така професія регульована в інший спосіб;
(b) таке положення також застосовується до всіх громадян такої держави-члена;
(c) відмінності в такому положенні обґрунтовані головними причинами загального інтересу, пов’язаними з громадським здоров’ям чи безпекою одержувачів послуг; та
(d) така держава-член не може отримати таку інформацію в інший спосіб.
3. Послугу необхідно надавати на основі професійного звання, яке використовують у державі-члені осідку, якщо в державі-члені наявне таке професійне звання для відповідної професійної діяльності. Таке звання повинне бути вказане офіційною мовою чи однією з офіційних мов держави-члена осідку таким чином, щоб уникнути сплутування його з професійним званням держави-члена ведення діяльності. У разі відсутності такого професійного звання в державі-члені осідку надавач послуг повинен вказати свою офіційну кваліфікацію офіційною мовою чи однією з офіційних мов такої держави-члена. Як виняток, послугу необхідно надавати на основі професійного звання держави-члена ведення діяльності у випадках, зазначених у розділі III глави III.
4. Стосовно надання послуг уперше, у випадку регульованих професій, що мають вплив на громадське здоров’я й безпеку та яких не визнають автоматично відповідно до глави II, III чи IIIa розділу III, компетентний орган держави-члена ведення діяльності може перевіряти професійні кваліфікації надавача послуг до надання послуг уперше. Така попередня перевірка можлива лише тоді, коли її ціллю є уникнення серйозної шкоди здоров’ю та безпеці одержувача послуг через відсутність у надавача послуг професійної кваліфікації та якщо така перевірка не виходить за межі необхідного для досягнення такої цілі.
Не пізніше ніж упродовж одного місяця після отримання заяви та супровідних документів, зазначених у параграфах 1 та 2, компетентний орган повинен повідомити надавача послуг про своє рішення:
(a) не перевіряти його професійні кваліфікації;
(b) після перевірки його професійних кваліфікацій:
(i) вимагати від надавача послуг складання кваліфікаційного іспиту; або
(ii) дозволити йому надавати послуги.
У разі виникнення труднощів, що можуть призвести до затримки в ухвалені рішення згідно з другим підпараграфом, компетентний орган повинен протягом такого самого періоду повідомити надавачу послуг причину затримки. Необхідно вирішити такі труднощі протягом одного місяця з дати надання такого повідомлення та ухвалити рішення протягом двох місяців з моменту вирішення труднощів.
У разі існування суттєвих відмінностей між професійними кваліфікаціями надавача послуг та підготовкою, що вимагається в державі-члені ведення діяльності, такою мірою, що такі відмінності шкодять громадському здоров’ю чи безпеці та що їх неможливо компенсувати за рахунок професійного досвіду, знань, навичок та компетентностей, здобутих надавачем послуг під час навчання впродовж життя та офіційно засвідчених із такою ціллю відповідним органом, держава-член повинна дати такому надавачу послуг можливість продемонструвати за допомогою кваліфікаційного іспиту, як зазначено в пункті (b) другого підпараграфа, що він отримав знання, навички чи компетентність, яких йому бракувало. На основі вищезазначеного держава-член ведення діяльності повинна ухвалити рішення про те, чи буде дозволено надання послуг. У будь-якому разі повинна бути можливість надавати послугу упродовж одного місяця з дати ухвалення рішення відповідно до другого підпараграфа.
У разі відсутності реакції компетентного органу у строки, визначені в другому та третьому підпараграфах, послуга може надаватися.
Якщо професійні кваліфікації були перевірені відповідно до цього параграфа, послугу необхідно надавати з на основі професійного звання держави-члена ведення діяльності.